Внесення застав за корупціонерів перетворилося на бізнес: у НАБУ закликають змінити законодавство
189 У НАБУ пропонують оновити законодавство про застави, аби гроші за підозрюваних ставали реальним стримуючим фактором, а не «кешбеком із награбованого».
Про це у своєму дописі на фейсбук-сторінці повідомляє Олександр Абакумов – керівник підрозділу детективів у НАБУ.
«Застава у кримінальному процесі має дуже зрозумілу мету. Вона повинна гарантувати належну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених судом процесуальних обов’язків. У справах НАБУ і САП це одна з найбільш поширених альтернатив триманню під вартою. Втім, як свідчить практика, у деяких випадках застава перестала бути запобіжником і сама стала елементом кримінальної економіки», – йдеться у його дописі.
У дописі йдеться, що за топпосадовців регулярно вносять багатомільйонні застави з рахунків фірм, які офіційно не мають до них жодного стосунку.
Як правило, це невідомі компанії із сумнівною діяльністю, чиї керівники та засновники не здатні пояснити ані напрям роботи своїх підприємств, ані причини внесення величезних сум за підозрюваних. За словами автора, за такими підставними особами ховаються справжні бенефіціари, які прагнуть зберегти анонімність та приховати свою участь у цих процесах.
Як от у справі «Мідас», де озцінки за таку послугу були різними. У НАБУ отримували інформацію про 10%, 15% і навіть 30% від суми застави. Тобто це вже не просто спосіб допомогти конкретному підозрюваному, а й прибутковий бізнес.
«Механізм, як ми побачили, достатньо простий. Джерелом коштів є готівка, акумульована в результаті протиправної діяльності. Для потреб підозрюваного її фактично обмінюють на безготівкові кошти, які вже знаходяться на рахунках компаній. Після цього саме компанія формально виступає заставодавцем і перераховує гроші на відповідний рахунок», – пише Абакумов.
Автор зауважує, що в подібних ситуаціях мав би спрацювати фінансовий моніторинг, покликаний протидіяти відмиванню злочинних доходів. Натомість на практиці кошти спокійно перераховують, а підозрювані опиняються на волі.
На думку Абакумова, ключова загроза полягає навіть не у самому факті звільнення осіб із СІЗО. Основна проблема в тому, що співучасники злочинних схем без належних перевірок використовують брудні гроші для викупу своїх спільників. У такому разі застава перетворюється на плату за мовчання та звичайні витрати криміналітету на власне самозбереження.
Й тому правила визначення застави та процедура її внесення потребують негайних законодавчих змін.
Тож у Раді зареєстрований законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року, аби посили контроль та перевірки.
«Хто її реальний власник? Звідки у неї ці гроші? Які відносини пов’язують заставодавця з підозрюваним? І головне – чи мають ці кошти законне походження? На ці запитання потрібно відповідати до того, як гроші виконають свою функцію і двері СІЗО відчиняться. Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів», – пише Олександр Абакумов.
Читайте також:
- Район.IN.UA
Справа про розкрадання 240 мільйонів на «Укрзалізниці»: експосадовець СБУ Шило пішов на угоду зі слідством
- Закордон
У ЄС відреагували на скандал навколо генпрокурора та НАБУ і нагадали про умови вступу
- Одеса
НАБУ і САП прийшли з обшуками до Олега Кіпера: у голови Одеської ОВА вилучили телефон
- Закордон
Боротьба з корупцією визначає вступ до ЄС: Єврокомісія прокоментувала операцію «Форест Гамп»