Син мого друга в полоні, а друг – «на нулі»: Іван Мирка про те, як убиває невідомість

За новими даними Міністерства оборони, щонайменше 177 українських в’язнів загинули в російському полоні після повномасштабного вторгнення Кремля в країну. Тисячі інших піддаються великому ризику.
Ми не знаємо точних цифр, але у кожного з нас є друзі, знайомі або й рідні, де у родині чекають із полону або з невідомості. Що більше часу вони у російських в’язницях, то ближче до смерті.
У Луцьку відбулася чергова акція на підтримку полонених. Цього разу у центр Луцька люди вийшли на заклик ГО «Сучасні жінки Луганщини». На акції був депутат Волинської облради Іван Мирка. Про те, як важливо підтримувати рідних полонених він розповів в ефірі «Вечірнього Району».
«Тоді, у дощову п'ятницю, на акцію в Луцьку прийшли жінка безвісти зниклого, були мама, брат, сестра, жінка полоненого. Ці люди між двома світами. Вони, як привиди. У них постійна розпука, вони ходять-блукають і шукають своїх рідних і близьких. Ці люди хочуть, щоб їм подзвонили і сказали: «Ваш син чи чоловік виконував завдання на такій позицій. Востаннє з ним говорили тоді й тоді, його бачили тоді й тоді...» І коли люди не мають відповіді на такі питання, вони знаходяться між небом і землею», – розповів Мирка.
Він переконує, що нагадувати суспільству про українців у полоні – обов’язок. Так само, як і підтримувати їхніх рідних, у яких щомиті болять розірвані розлукою серця.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром