Імітація державної нагороди

Нещодавно під час сесії Зарічненської селищної ради двом працівникам екстреної медичної допомоги – лікарю Василю Марту та водієві Олександру Мінчуку – урочисто вручили медалі «За врятоване життя». Подія стала непересічною для громади, а її формат лише підкреслював визнання. І, звісно, ми не могли пройти повз, адже медики, які щодня рятують життя, заслуговують, аби про них знали.

Урочисте вручення "медалей" під час сесії. Фото Семена Полюховича

Проте публікація про відзначення на нашому сайті так і не вийшла, але про все по черзі.

Спочатку ми не змогли знайти на офіційному сайті Президента України указ про нагородження цих медиків. Так само не вдалось знайти публічних повідомлень із конкретними іменами про порятунок життя, за який вручили відзнаки.

Так, у листопаді 2025 року у публічному просторі згадувався складний випадок із порятунком 54-річного пацієнта, але в тій публікації фігурували зовсім інші імена.

Саме ці медики двічі врятували життя 54-річному пацієнту

Сувенірна медаль

Потім ми зауважили, що медаль, яку у селищній раді вручили медикам, візуально відрізняється від державної нагороди. Тож ми пішли далі і за допомогою функції пошуку за зображенням на популярній онлайн-платформі продажу знайшли… аналогічні сувенірні медалі, вартість яких коливається від пів тисячі до понад тисячі гривень.

Оці сувенірні відзнаки – тема, варта окремого матеріалу, адже їх продається, як виявляється, на будь-який смак. І якщо є категорія сувенірів, які одразу можна ідентифікувати за їхнім жартівливим найменуванням, то є й низка таких, які співзвучні з високими державними відзнаками.

Але повернемось до наших «медалей». Отже, нам все ж вдалось з'ясувати, що це таки не державна відзнака, а приватна ініціатива Миколи Лобчука та його дружини.

Хто не знає, то Микола Лобчук – депутат Рівненської облради 7 скликання (2015-2020 років), нині чинний координатор мобільних медичних бригад Червоного Хреста.

У своєму коментарі він відкрито пояснив ситуацію: медики врятували близьку його родині людину, офіційної нагороди добитись не вдалось, тож відзнаки вирішили придбати самостійно і звернулись до голови громади, аби той вручив їх медикам.

Публічний коментар Миколи Лобчука

Тобто чоловік запевняє, що його мотив – щира вдячність і водночас підтверджує найважливіше: це не державна нагорода, а приватна ініціатива. Але при цьому не бачить у своєму вчинку нічого поганого, ніби не йдеться тут про якусь оману чи спробу шахрайства… Адже насправді приватну вдячність чомусь навмисно загорнули в обгортку високої державної відзнаки.

Погодьтесь, подякувати можна було інакше – публікацією у місцевій газеті (що доволі часто практикують вдячні краяни), відкритим листом, подякою чи навіть грамотою від громади, але з чітким статусом і без прикрас, адже імітація державної нагороди – це не про визнання.

Такий вигляд має медаль "За врятоване життя", яку призначає президент

Окремо тут хочеться сказати про роль селищного голови. Так, голову громади обирають, щоб він представляв інтереси людей. Але саме тому від нього очікують чіткості: де державна відзнака, де місцева подяка, а де – приватна ініціатива. Промовчати про статус нагороди щонайменше означає узяти участь у введенні в оману тих, хто довірив йому керівну посаду волевиявленням.

Ми звернулись за коментарем до голови Зарічненської територіальної громади Богдана Квачука, проте пояснень так і не отримали.

Замість висновків хочеться сказати, що ми не мали на меті знецінити роботу медиків. Ми лиш намагаємось підсвітити небезпечний прецедент: коли сувенір називають нагородою, а приватну подяку видають за державну відзнаку, бо хтось вирішив, що так можна.

Довідково: медаль «За врятоване життя» – це державна нагорода України, що вручається за героїчні вчинки, самопожертву та гуманістичну діяльність, спрямовану на порятунок людей, запобігання нещасним випадкам, а також за значний внесок у сферу охорони здоров'я. Нагороджують військових, рятувальників, медиків, волонтерів та звичайних громадян, які проявили мужність і рішучість в критичних ситуаціях.

Медаль «За врятоване життя» виготовляється зі срібла і має форму круга діаметром 32 мм. На лицьовому боці у центрі медалі міститься зображення двох рук, одна з яких простягнута до другої для рятування. Зображення вміщене на тлі сонця з променями, що символізує врятоване життя людини. По колу медалі напис «За врятоване життя». Медаль має бортик. Зображення рук – позолочене. Усі зображення і написи рельєфні.

Зворотний бік медалі плоский з вигравіюваним номером.

За допомогою кільця з вушком медаль з'єднується з прямокутною колодкою, обтягнутою стрічкою. Розмір колодки: висота – 45 мм, ширина – 28 мм. На зворотному боці колодки розміщена застібка для прикріплення медалі до одягу.

Стрічка медалі «За врятоване життя» шовкова муарова білого кольору з двома поздовжніми смужками червоного кольору по 3 мм кожна, які містяться на відстані 2 мм від країв стрічки.

Планка медалі «За врятоване життя» являє собою прямокутну металеву пластинку, обтягнуту стрічкою. Розмір планки: висота – 12 мм, ширина – 24 мм.

Нагородження медаллю «За врятоване життя» провадиться указом Президента України.

Представлення до нагородження медаллю «За врятоване життя» та вручення цієї медалі провадиться відповідно до Порядку представлення до нагородження та вручення державних нагород України, затвердженого Указом Президента України від 19 лютого 2003 року № 138.