Коли ChatGPT – в кожній кишені, медіа має пропонувати більше
-
-
>
-
>
-
>
БЛОГ
4775
Із чим у вас асоціюється штучний інтелект? Вечірнім листуванням з ChatGPT про ідеальний рецепт пирога? Згенерованими зображеннями людей у фейсбуці, яких ніхто не привітав з днем народження? Пам’ятаєте, як у них були зайві пальці?
Так, чат-боти досі галюцинують, відверто плутають факти чи брешуть, але вони ж стають помічниками й вирішують рутинні завдання. ШІ розвивається і робить це шаленими темпами. Те про що ми говорили вчора стає неактуальним вже завтра. Куди розвиток ШІ може привести медіа, як ефективно використовувати ці технології і які загрози враховувати – обговорювали десятки фахівців зі сфери на Baltic Media AI Forum 2025 у Ризі. Форум з нагоди 10-річчя організував Baltic Center for Media Excellence (BCME), який займається підтримкою якісної журналістики, медіаграмотності та професійного розвитку медіа.
Там мала нагоду перейняти досвід колег і поділитися напрацюваннями Район.in.ua, де ми, попри всі труднощі пов’язані з російськими атаками, стараємось не відставати від світових трендів.
Близько 10-25% корпоративних текстів, скарг, пресрелізів вже створені ШІ (і пресрелізи ООН теж). Про це йдеться у дослідженні Стенфордського університету, дані якого навів у своєму виступі Девід Касвелл – британський дослідник і практик у сфері інновацій у журналістиці, засновник проєкту StoryFlow.
ШІ вже вміє писати, малювати, програмувати на рівні пересічної людини. За оптимістичними прогнозами експертів, вже за 2-3 роки ШІ виконуватиме завдання на рівні найкращого фахівця в будь-якій галузі. Він розвивається і до того ж робить це прогнозовано.
Тому попри відсутність великого зиску, топові світові компанії інвестують у розвиток мовних моделей шалені кошти. Чому ж вони продовжують це робити? Девід порівнює це з появою інтернету – тоді усі теж вкладалися у бульбашку, а деякі бізнеси навіть збанкрутіли, але завдяки їхнім внескам постала інфраструктура, в якій зараз працюють наші улюблені сервіси.
Що ж це все означає для медіа?
«Мене нещодавно інтерв'ював ChatGPT-5, і це було одне з найпроникливіших інтерв'ю, які я коли-небудь мав», – сказав Девід.
Думаю в цей момент в багатьох по спині пробіг холодок, але потім він нас заспокоїв, бо не думає, що ШІ забере роботу в журналістів. Але він точно може допомогти її автоматизувати.
«Якщо ви є шанованим новинним журналом, нішевим спеціалістом чи видавцем, спрямованим на масове охоплення, який покладається на Google і рекламу, то ваше уявлення про використання ШІ буде дуже відрізнятися», – зазначив Оле Райссман, директор з ШІ у SPIEGEL‑Gruppe. (І це по секрету одна з моїх улюблених презентацій Форуму).
Саме бізнес-модель видання дозволяє найкраще визначити те, як саме ШІ може допомогти у його роботі.
Приміром для великих інформаційних агентств по типу Bloomberg він допомагає швидко структурувати новини й робити їх релевантними для самих чат-ботів. Але те що працює для Bloomberg не працює для SPIEGEL.
Там покладаються на десятиліття своєї праці, тому використовують ШІ для того, щоб якісно і швидко отримувати інформацію з оцифрованого гігантського архіву своїх газет (при цьому правильно його ліцензувавши). Подібне запровадили і в фінському медіаконцерні Keskisuomalainen Oyj. А ще спробували запропонувати слухачам нічних радіоетерів новини, начитані штучним інтелектом. Довго обирали потрібний голос, готувалися до критики, щоб зрештою не отримати фідбеку. Здається, слухачі навіть не помітили, що щось змінилося.
Загалом прикладів цікавого застосування ШІ в медіа безліч:
- фактчекінгові інструменти;
- відстежування гендерного балансу в новинах за допомогою ШІ (або будь-яких інших показників);
- автоматичний переклад відеоновин на будь-які мови, включно з клонуванням голосу та синхронізацією губ спікера;
- опрацювання відповідей читачів на будь-яке запитання від редакції, що сприяє розвитку взаємодії та створення нових форматів;
- аналіз великих масивів даних (здається, щонайменше троє переможців Пулітцера зізналися, що використовували ШІ в своїх працях);
- можливість створювати інтерактивні матеріали, де читачі взаємодіють з текстом, мають опцію отримати його у скороченому форматі, аудіоформаті тощо.
Є на ринку і кілька прикладів інтеграції ШІ в адмінпанелі сайтів з метою їх автоматизації. Тут нашими напрацюваннями ділилася і я, розповівши про інструмент «Рая», який ми наразі тестуємо. Він дозволить редакторам стрічок у кілька кліків адаптувати пресрелізи та інші матеріали до різних форматів та перевіряти на відповідність редакційної політики. Матиме функції автоматичного перекладу, фактчеку, автоматичної генерації тегів тощо.
Та основною темою моєї презентації була роль ШІ для медіа в час війни. І тут важливо було згадати про те, що російська агресія найбільше вдарила насамперед по людському капіталу: частина колег долучилися до Сил оборони, частина виїхали, частина працює на межі вигорання. Обсяги роботи при цьому лише зростають.
Тому допомога машини в рутинній праці для нас не зайва. Звісно, тоді, коли ми можемо на неї розраховувати.
«Штучний інтелект помічний і ефективний, але він не працює без електроенергії», – додала я після того, як наочно продемонструвала блекаут у Києві. Кілька глядачів стримано захихотіли після цієї фрази, але вона правдива.
Утім, у час, коли нація бореться за виживання ми використовуємо будь-яку можливість спростити собі життя. А ці технології вже допомагають його зберегти: у розмінуванні, виявленні тих же шахедів, моделюванні ситуацій на навчаннях тощо.
Вони не завжди безпечні. Велика частина Форуму була присвячена питанню правового регулювання штучного інтелекту й загрозам, пов’язаним із його вільним поширенням та користуванням. Зрештою та ж сама Росія, яка хоче занурити нас у темряву без будь-якого доступу до технологій, сама активно навчає мовні моделі на своєму пропагандистському контенті. Той же заблокований на території ЄС російський ресурс RT легко вигулькує у відповідях різних чат-ботів, попри усі санкції. Із чудовим дослідженням української фахівчині на цю тему я ознайомилась вже після Форуму, але щиро раджу його переглянути.
Тому головний висновок поїздки до Риги: довіряй, але перевіряй. ШІ може полегшити багато процесів, але в останній інстанції завжди повинна залишатися людина, яка може проаналізувати отриману інформацію.
Саме на людей роблять ставку медіа у час, коли ШІ також стає і перешкодою в отриманні бажаного трафіку: вказують авторство у всіх матеріалах, ба навіть збільшують аватарки авторів, а СЕО великих видань повертаються до авторських журналістських проєктів, щоб забезпечити впізнаваність, а отже довіру.
У боротьбі за цю довіру медіа мають запропонувати аудиторії щось більше ніж просто новини: будувати з нею зв’язок, аналізувати її вподобання, щоб запропонувати продукт, на який є попит. Варто використовувати накопичену роками експертизу, знання про свої спільноти, створювати матеріали з доданою вартістю.
«Робіть журналістику кращою, а не дешевшою і швидшою», – сказав Оле Райссман.
Напишу це собі на футболці.
Дивіться також: Макс Кідрук: крах оптимізму, заборона TikTok, плагіат і ШІ, видавничий успіх
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
