Тра жети!
654
Цьогорічний диктант національної єдності надихнув українців не лише перевірити себе на правопис, а й викликав шквал обговорень щодо доречності використання діалектизмів.
Rayon.in.ua публікує фанфік Богдани Стельмах на цю тему. Наприклад, так говорили на Волині у Володимирському районі селі Хворостів.
***
Коли не писала диктант, але пишу ото зараз одним із волинських діалектів Своїм.
Тра жети! Жети тра хорошА: читати книшкє, ходети до клуба, дрісірувати Бровчика.
Тра жети! Не напів сели, не троха, не завтра і не колесь. А по-настоящому! Зара! Тре гладити котив, збірати грибе, весте собачєт із войне поїздом, робети ремонт і дарети щєстє тем, кого любімо. Тра купувати сукєнкі красіві і переказувати гроші на войско, шукати теї реби і генератори, а ше - лазити вечорами по чужех садках, бо на перший урок дитені траба принесте каштани.
Читайте також:
Тра любети свою хату, навіть якшо вона далако од рідного дому - того, шо в сарці. Тре здавати кров, то, може, з наю ше в чийому сарці засєде любов до слив: «допіру», «цюп'є» чи «нацькі».
Тра цілуватися, як тико вепаде нагода, і казати то, шо думаєш. Нима часу шось недомовлєти. Всьо, шо наживає людена, - крихкоє, життє сеплеця, як пісок через пальці. Настоящим є тіко то, шо не мона схопети рукамі: то, шо згадуєш, сміх і любов.
А ше - тра плакати, коле можеш. За всьо то, чого николи не мало бути. За то, шо ме не тілько знаємо, шо такоє той дрон чи балістечна ракєта, а й можемо впузнати на слух.
Русскі хочуть, шоб ме стали похожи на нех: буле у вічній гризоті. А ме будемо жети добре - наперекір всьому і раді тех, хто посля нас буде говорети так, як ме, нашою мовою.