«Рускій мір» знову увірвався в дім

Ольга Булковська

Автор(ка)

17 Червня 2025, 17:16

БЛОГ 616

Війна не стукає у двері. Вона вривається у дім. І щастя, коли люди - живі.

Біля цього вікна ми сиділи грудневого вечора 2023 року. Говорили і слухали одна одну. Журналістка Євгенія Вірлич, яка очолює Херсонську мережу наших «Районів», розповідала про життя до повномасштабного вторгнення в рідному місті, колаборантів, які на той час були у владі, протистояння їм, окупацію, переховування, порятунок, для якої довелося пройти не один ворожий блок-пост, переїзд до столиці та роботу, яка, власне, нас і познайомила. Я ділилася тим, що пережила сама.

Бо за роки в журналістиці на Волині у мене теж трохи підзбиралося історій. Наприклад, про те, як я писала пояснювальні на заяви до міліції на мене колаборантів-зрадників братів Кононовичів, які у лютому 2022-го наводили ракетні удари на Київ. Або про те, як ми як співробітники якісного медіа не могли зробити дозволи на репортаж про авіабригаду, яка дислокувалася у Луцьку, тоді як москальський агент і запроданець із луцькою пропискою Ілля Сметанін, який потім коригував удари на летовище, мав туди вільний доступ.

Зі спільного тоді було те, що наше тихе щастя зруйнували мoскoвcькi oкyпaнти, що рyскiй мip увірвався у наші життя та домівки, розділивши щодення на «до» і «після». Ми мали що сказати одна одній.

Ці роки Женя і її чоловік Владислав Гладкий були поруч. Підтримували, смішили, співпрацювали. Допомагали, коли не просила. Робили додаткові збори для підрозділу мого сина. Це для мене безцінно.

Ще вранці у неділю 15 червня ми бачилися у столиці. Було тепло і сонячно – і на вулиці, і на душі. Сходили у храм. А потім зайшли на каву. Бо хай на годинку, але обійнятися – обов'язково. Потеревенили, посміялися, ніби на трохи забули про війну.

Та вона не забула про нас. Серед ночі 17 червня «рyскiй мір» з новою смертоносною силою увірвався у дім Жені. Навіть не так – увірвався у дім, який став прихистком Євгенії та Влада після виїзду з oкyпaцiї. Прильот був поруч, у сусідню багатоповерхівку. У квартирі Жені – вибиті вікна і багато матеріальних втрат. На щастя, вони живі та цілі. Проте потребують допомоги. Можете – підтримайте. Реквізити залишаю тут.

Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/9cWzMK6FDn

Номер картки банки
4441 1111 2781 2786

І, якщо зручніше, то Приват:

4731219639084189

Дякую усім, хто зможе доєднатися. Щира підтримка усім-усім. Мусимо усвідомити – ця війна ще надовго. І ніхто, крім нас, ворога не здолає. Щоб ми жили, «рускій мір» мусить сконати.

А ще прошу знову словами моєї знайомої, у якої російські окупанти вбили коханого чоловіка: «Допомагайте живим!». Конвертуйте злість та ненависть не в зітхання/бідкання, а в допомогу Збройним Силам або постраждалим від російських окупантів. Тільки разом ми сильні. Тільки спільно можна перемогти.