стрічка

Українське питання розігрують на земельних виборах у Німеччині

28 Серпня 2024, 16:05
На карнавалі в Майнці Сару Ваґенкнехт (праворуч) та співголову АдН Аліс Вайдель зобразили в одній компанії з Володимиром Путіним. Фото - Handelsblatt 3233
На карнавалі в Майнці Сару Ваґенкнехт (праворуч) та співголову АдН Аліс Вайдель зобразили в одній компанії з Володимиром Путіним. Фото - Handelsblatt

Такого ще не було у Німеччині. Україну обговорюють на місцевих виборах у Саксонії та Тюрингії. Але найголовніші батли тривають довкола мігрантів, особливо після жахливої різанини у західнонімецькому місті Золінген.

Пояснимо, як читати новини про земельні вибори у ФРН, дебати про мігрантів та заяви німецьких популістів про скорочення допомоги України і негайний мир з Росією.

Загалом Німеччина у серпні – джерело європейських новин, які стосуються України. Саме у серпні стало відомо, що німецька прокуратура вимагала від поляків видати українця, якого німці вважають причетним до знищення російських газогонів.

Також у серпні урядова коаліція вирішила, що у 2025 році допомога Україні буде удвічі меншою, ніж у 2024 році, але може компенсуватися доходами від росактивів. А ще у серпні прем’єри відразу трьох німецьких земель почали робити заяви про необхідність негайних мирних угод з РФ і припинення війни.

Німеччина після різанини у місті Золінген потрохи заходить у так званий «ідеальний шторм». І це не ОК для українців.

23 серпня стався напад з ножем на учасників фестивалю, присвяченого 650-річчю заснування міста Золінген. Загинуло троє людей, нападник умисно бив у шию, аби жертви помирали від втрати крові. Через два дні поліція затримала 26-річного колишнього сирійця. І тут починається найголовніше і найсумніше для чинної влади та коаліції – особливо в сенсі місцевих виборів у східнонімецьких землях – Саксонії та Тюрингії 1 вересня, а також у землі Брандербург 22 вересня.

Отож сирієць, який приїхав до Німеччини наприкінці 2022 року через Болгарію, подав заяву про надання притулку в країні. Його мали депортувати ще 2023 року, оскільки прохання про статус біженця відхилили. Але поліція не знайшла Іссу аль Х. (так називають підозрюваного). Сирієць сховався, а коли його знайшли, то «перерозподілили» до Золінгена, де він знову отримав час для перебування у країні.

Саме ці обставини – недосконалість законів та неефективність влади у депортації і загалом іммігрантській політиці тепер розігрують усі суперники Олафа Шольца та провладної коаліції на земельних виборах. Тим більше, що саме у східнонімецьких землях позиції правих та лівих популістів та неонацистів дуже сильні.

Не дивно, що канцлер Німеччини після нападу у Золінгені відразу заявив, що хоче посилити депортацію нелегальних мігрантів, яким було відмовлено у наданні притулку. Він навіть провів зустріч з цього приводу з принциповим суперником – главою опозиційної нині ХДС Фрідріхом Мерцом. Мерц пропонує Шольцу скористатися директивними повноваженнями (нім. - Richtlinienkompetenz) – правом федерального канцлера у разі суперечок з будь-якого питання нехтувати думками міністрів і визначати курс уряду. Таким чином Мерц натякає, що його партія, ХДС, погодиться на нові антимігрантські законодавчі пропозиції.

Але є інша проблема. Після нападу у травні в Мангеймі, де іммігрант з Афганістану убив поліцейського та поранив ножем чотирьох, Шольц пообіцяв, що Німеччина знову почне депортувати злочинців з Афганістану і Сирії. Утім, цього не сталося, бо уряд ФРН не має дипломатичних відносин з талібами в Кабулі і поки що вважає ситуацію з безпекою в Сирії занадто крихкою, щоб дозволити депортацію туди. У червні Шольц заявив, що уряд працює над депортаціями до сусідніх з Афганістаном країн, і обговорює питання про можливість депортації до Сирії.

І ось стався напад в Золінгені – саме за тиждень до виборів. Він здатний ще більше посилити позиції друзів Путіна у Німеччині – партій «Альтернативи для Німеччини» та «Блоку Сари Вагенкнехт».

Антимігрантські настрої, викликані провалом політики ще Меркель щодо приймання мільйонів арабів та мусульман в центрі Європи, здатні посилити антиукраїнські партії. Спочатку йдеться про земельні парламенти та уряди на ході ФРН, але 28 вересня 2025 року в німців ключові для нас вибори – до Бундестагу.

Війна в Україні раптом стала темою №1-2 регіональних виборів у Німеччині. Екскомуністка, проросійська Сара Вагенкнехт навіть сказала, що українське питання буде ключовим, коли за результатами виборів її партія буде входити в коаліції у земельних парламентах та урядах.

Сара Вагенкнехт, голова лівоппопулістської партії «Блок Сари Ваґенкнехт». Фото - FAZ
Сара Вагенкнехт, голова лівоппопулістської партії «Блок Сари Ваґенкнехт». Фото - FAZ

Bild станом на другу декаду серпня публікував такі рейтинги.

У Тюрінгії (центр у Ерфурті) 30% виборців за АдН, 21% за ХДС, 19% у лівопопулістів «Блоку Сари Ваґенкнехт». У Лівої партії (колишні комуністи) – 15%, а в провладної Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) – лише 7%.

У Саксонії (найбільші міста Лейпциг та Дрезден) з 34% лідирує ХДС, 31% в АдН. У Ваґенкнехт – 11%, «зелені» та СДПН мають по 6%.

Отож, мейнстримні на сході ФРН партії закликають до радикального посилення політики надання притулку та імміграційної політики. Причому ці партії забезпечують собі значну популярність серед електорату саме завдяки цим позиціям. Добре, що АдН та BSW ненавидять одна одну.

Не дивно, що саме зараз прем'єр-міністри трьох земель на сході Німеччини почали наполегливо закликати Берлін змінити зовнішньополітичний курс: сприяти перемир'ю між Росією та Україною, початку переговорів, скороченню допомоги Києву. Ці заяви пролунали від політиків урядової Соціал-демократичної, опозиційного Християнсько-демократичного союзу, а також Лівої партії. Ці заклики до «миру» – частина виборчих кампаній, адже прем’єрам доводиться враховувати реалії на сході Німеччині.

Прем'єр Саксонії Міхаель Кречмер з Християнсько-демократичного союзу в одному з інтерв'ю висловився за скорочення або навіть припинення поставок зброї Києву. Кречмер народився в Східній Німеччині, виступає і за ремонт газогону Nord Stream-2.

Міхаель Кречмер, чинний прем'єр землі Саксонія. Фото - Bild
Міхаель Кречмер, чинний прем'єр землі Саксонія. Фото - Bild

Подібні пісні співають у Тюрингії, де уряд очолює екскомуніст Бодо Рамелов з Лівої партії, а також у Брандербурзі, де влада поки у соціал-демократа Дітмара Войдке.

А от МВС ФРН у серпні попередило про можливі спроби Росії маніпулювати майбутніми земельними виборами на сході країни. Офіційний представник відомства сказав виданню Handelsblatt, що росіяни «використовують неправдиву інформацію для розпалювання емоційних дискусій і навмисно налаштовують соціальні групи одна проти одної».

Росіяни біснуються, бо ці земельні вибори у Німеччині – пролог федеральних, де вони захочуть «валити» коаліцію підтримки України. Наснаги й глузду всім адекватним німцям. Поки їхніх голосів в цілому по країні вистачає на нормальну коаліцію.

Читайте також: 

Коментар