Трохи про Дурова

Трохи про Дурова, а точніше про те, за що його заарештували.

Нещодавно Єврокомісія пропонувала зобов’язати провайдерів автоматично шукати підозрілий вміст у всіх приватних чатах, повідомленнях і електронних листах – загалом і без розбору, - у всіх месенджерах та поштових службах, які діють на території ЄС (так звана ініціатива «Chat Control 2.0»).

Заявлена мета: виявляти матеріали сексуальної експлуатації дітей та переслідувати тих, хто це поширює тощо.

Якщо подивитися на це більш широко, то – це масове стеження за допомогою повністю автоматизованого процесу стеження за повідомленнями та чатами в реальному часі за всіма.

Ця ініціатива Єврокомісії мала би поширюватися безумовно і на чати з наскрізним шифруванням, – те, про що ми так багато говоримо, що це стандарт для будь-якого месенджера, який себе поважає. У Телеграмі, до слова, наскрізне шифрування за замовчуванням не увімкнене і діє лише у секретних чатах 1 на 1.

Наразі діють правила, які дозволяють провайдерам добровільно сканувати повідомлення у чатах та переписках (так званий «Chat Control 1.0»). Їх застосовують Gmail, Outlook, Facebook/Instagram Messenger, Skype, Snapchat.

В разі запровадження Chat Control 2.0 буде неможливо точно дізнатися, чи дійсно контроль чатів буде обмежуватися лише виявленням контенту сексуального насильства. Після встановлення апаратури масового спостереження її можна легко розширити, щоб виявляти будь-який інший вміст, і ніхто цього особливо не помітить. Це за собою тягне багато похідних.

Тим не менш, станом на зараз ця ініціатива невибіркового стеження у чатах не була підтримана в ЄС, і поки залишається тільки добровільний процес моніторингу компаніями.

Цей баланс між приватністю особистої переписки та боротьбою з дитячою порнографією й іншими порушеннями – досі шукають у демократичних країнах. Деякі компанії запроваджують різні механізми для виявлення таких порушень, інколи на шкоду приватності. Але поки чіпати наскрізне шифрування для них табу (майже).

А от Телеграм у своїй Політиці конфіденційності прямо каже: «наші модератори можуть перевіряти повідомлення», «ми також можемо використовувати автоматизовані алгоритми для аналізу повідомлень у хмарних чатах». Групові чати не мають наскрізного шифрування, а тому спокійно можуть скануватися та перевірятися їхніми алгоритмами.

Але я впевнений, що арешт його не тільки пов’язаний із зазначеною проблемою – відмові модерувати контент та співпрацювати з владою у розкритті інформації про користувачів, підозрюваних у поширенні наркотиків, дитячій порнографії та шахрайстві.

В будь-якому випадку, Телеграм – не той месенджер, який слід було б використовувати у своїй роботі українським організаціям для внутрішньої роботи. Ми, наприклад, повністю відмовилися від Телеграму у своїй роботі в організації, і на рівні політики прописали це.

З зовнішніми користувачами, експертами, звісно якщо немає альтернатив можемо переписуватися у Телезі, але для внутрішньої комунікації, обміну файлами тощо – ми її не використовуємо більше. І цей перехід видався не таким вже й болючим, адже команда розуміє чому це важливо.

З досвіду спілкування з різними організаціями з різних регіонів України, та проведення певного зрізу на тренінгах, я помітив, що експерти, представники влади, ГО та інших структур з прифронтових територій або ТОТ – менше користуються Телеграмом – і більше WhatsApp/Signal, а ніж користувачі з центральних та західних областей.

Тим не менш, на всіх поки без виключення тренінгах на моє питання «на що ви звертаєте увагу при виборі сервісу для обговорення робочих моментів у повсякденності зі своєю командою» – на першому місці йде «Зручність використання для всіх членів команди» і лише на другому – Захищеність сервісу».