стрічка

Чорний квадрат

23 Лютого 2024, 16:00
Зображення, згенероване штучним інтелектом КОЛОНКА 1532
Зображення, згенероване штучним інтелектом

Казимир Малевич – український художник-авангардист та теоретик мистецтва польського походження. Найбільш відомий завдяки своєму створенню супрематизму, авангардного руху, який фокусувався на фундаментальних геометричних формах, таких як квадрати, кола та хрести. 

Малевич вважав, що використання базових геометричних форм у мистецтві може вести до створення творів, які виражають чистість і емоційність, не обтяжені зображенням реального світу.

Одним із його найвідоміших творів є «Чорний квадрат» (1915 рік), який став іконічним зображенням супрематизму і вважається одним з ключових моментів в історії абстрактного мистецтва. 

«Чорний квадрат» – просте чорне квадратне полотно на білому тлі, що символізує новий початок у мистецтві та прагнення до вираження абсолютної невизначеності та нематеріальності. Та мало людей розуміють значення звичайної геометричної фігури на білому тлі, а тим паче далеко не усі знають: що ж таке супрематизм.

Супрематизм

Супрематизм — це арт-рух, започаткований Казимиром Малевичем у 1915 році, який став одним із ключових напрямків у розвитку абстрактного мистецтва. Назва «супрематизм» походить від латинського слова supremus, що означає «найвищий», і символізує прагнення Малевича до досягнення найвищої форми вираження чистоти, універсальності та абстракції в мистецтві.

Основна ідея супрематизму полягає в зосередженні на фундаментальних геометричних формах, таких як квадрати, кола, лінії та прямокутники, які використовуються в їх найпростіших та найчистіших вираженнях. Малевич вважав, що ці форми мають універсальний характер і здатні виражати чисті емоції та ідеї, не обтяжені об'єктивним зображенням реальності або символізмом.

«Чорний квадрат» Малевича є одним із найвідоміших прикладів супрематизму та часто розглядається як радикальний злам у мистецтві, що знаменує відмову від зображення видимого світу на користь абстрактної мови форми та кольору.

Супрематизм мав значний вплив на розвиток абстрактного мистецтва в XX столітті, надихаючи багатьох художників та мистецькі рухи, включаючи конструктивізм, мінімалізм та різні форми абстрактного експресіонізму.

Малевич і його послідовники в супрематизмі досліджували нові способи вираження часу, простору та духовності через мистецтво, відходячи від традиційного представлення об'єктів і пейзажів.

Чорний квадрат

«Чорний квадрат» є одним із найбільш революційних творів у світі абстрактного мистецтва. Цей твір став втіленням ідей супрематизму, що прагне до абсолютної «супремації» чистої мистецької сенсації перед зображенням фізичного світу. Його вперше представили на публіку на виставці «0.10» (Нуль-Десять) у Петрограді (нині Санкт-Петербург) в 1915 році та миттєво спричинив велике обговорення.

Картина складається з простої чорної квадратної форми, розміщеної на білому тлі. Відсутність будь-якого образу або відомого символу у творі спонукає глядача зосередитися на основних формах і кольорах, підкреслюючи чистоту мистецького вираження.

Малевич відмовляється від будь-якого представлення фізичних об'єктів у своїх роботах, підкреслюючи важливість чистої мистецької сенсації. «Чорний квадрат» символізує кінець старого світу мистецтва, який зображував реальність, та народження нової ери абстракції.

Митець таким чином прагне досягти абсолютної «нульової точки» в мистецтві, де немає нічого, окрім чистої мистецької сутності. «Чорний квадрат» представляє цю ідею, цю точку, символізуючи порожнечу, з якої може народитися нове мистецьке вираження.

Хоча «Чорний квадрат» може здатися простим чи навіть монотонним, він надає простір для глибоких роздумів і медитації. Малевич вважав, що справжнє мистецтво відкриває внутрішній, духовний світ, та чорний квадрат може слугувати воротами до такого сприйняття.

Малевич неодноразово перевиконував цей твір у різні періоди життя, і сьогодні існує кілька його версій. З часом картина покрилася тріщинами, що лише додало їй загадковості та символічного значення. На звороті однієї з версій картини виявили підмальовки, які містять ще один абстрактний твір, додаючи ще один шар інтриги до історії «Чорного квадрата».

Фото з сайту Третьяковської галереї

На жаль, більшість робіт Казимира Малевича знаходяться у музеях та галереях Росії. Одна з ключових версій Квадрата знаходиться у Державному російському музеї в Санкт-Петербурзі. Інші знакові версії експонують в різних російських музеях та колекціях, зокрема в Московському музеї сучасного мистецтва та в Третьяковській галереї в Москві.

Скрін з сайту Третьяковськоъ галереї

З часом «Чорний квадрат» став предметом численних досліджень, реставрацій та виставок, завдяки своєму значенню в історії мистецтва як символ абстракції та супрематизму. Та Квадрат став не лише важливим символом супрематизму, але й одним з ключових моментів в історії сучасного мистецтва, який продовжує викликати дискусії та різноманітні інтерпретації серед мистецтвознавців, художників та глядачів.

Малевич також створив ряд інших значущих робіт, включаючи «Білий на білому» та серію картин з використанням різноманітних геометричних форм та кольорів, що досліджували концепцію простору, об'єму та руху. 

Читайте також: Музей в Амстердамі визнав Казимира Малевича українським митцем

НЕросійський художник

Малевич був активним учасником художнього життя Російської імперії, а згодом Радянського Союзу, але його ідеї з часом виявилися несумісними з офіційною державною ідеологією соціалістичного реалізму.

Хоча росіяни нині гарно приписують митця до списку «своїх» художників, у той час, коли Малевич жив і працював, він зіткнувся з ідеологічними та політичними тисками з боку радянської влади, яка не схвалювала його авангардний підхід до мистецтва. Його творчість і погляди були піддані критиці, і в останні роки життя він зазнавав певної ізоляції та обмежень у мистецькій діяльності.

За офіційною версією, митець помер від раку простати у Ленінграді (нині Санкт-Петербург, Росія) 15 травня 1935 року. Тема його лікування та обставини смерті не є широко обговорюваними у наукових джерелах, та є припущення, що померти авангардистові «допомогли».

Читайте також: Казимир Малевич першим відобразив у картині Голодомор

Коментар
26/05/2024 Неділя
26.05.2024
25.05.2024