стрічка

«Просвіта» була їхнім другим домом

20 Вересня 2023, 18:50
«Просвіта» була їхнім другим домом 2931
«Просвіта» була їхнім другим домом

Володимирська «Просвіта» була чи не найактивнішою на Волині. Ще б пак, адже тут не обійшлося без Олександра Цинкаловського – відомого дослідника, професора та археолога. 

У Державному архіві Волинської області зберігаються цікаві документи Ф.390. оп.1. сп. 4. «Дозвіл староства на проведення постановок і афіші». Такою знахідкою я була приємно втішена, адже про діяльність «Просвіти» у Володимирі мені неодноразово розповідала племінниця Олександра Цинкаловського – Наталія Грабарчук

Вона з теплотою згадувала ці приємні дитячі роки, коли дідусь Микола брав її за руку та вів у Просвіту, а там вже оживало ціле царство в її дитячій уяві. Наталя й сама неодноразово була запрошеною до театральної сцени, адже мала хорошу пам'ять і гарно декламувала вірші. 

Читайте також: Кохання, яке відомий дослідник Волині проніс крізь все життя

Пригадувала Наталя Назарівна, як зіграла роль Потерчати з драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». З приємністю згадувала голову Просвіти Станіслава Полянського та його дружину Дору Полянську, вчителя Миколу Звойницького, свого приятеля Станіслава Панасевича, подругу мами Ніну Річинську.

Отже, у даній справі є декілька афіш і різного роду записочок, розписок, які засвідчують проплату або домовленість стосовно тієї чи іншої роботи, яка виконувалася під час підготовки п’єси. Одні з них з офіційними печатками, завірені в тодішньому старостві, а інші – написані нашвидкуруч від руки, наче на довіру.

Читайте також: Книжки з «Просвіти» виховували патріотів

Серед документів є афіша яка мене зацікавила найбільше, адже на її тильній стороні розписані ролі у двох п’єсах.
Варто зауважити, що п’єси ставилися в залі «Кіно», тобто у кінотеатрі війська польського, який більш відомий народу, як «Голубий Дунай». 

Він був на розі нинішніх вулиць Ковельської та Шевченка. Афіша, яка сповіщала про нову п’єсу у виконанні драматично-аматорському Гуртка читальні Просвіта була надрукована у друкарні Вассера, яка розташовувалася за адресою: м. Володимир, вул. Мало-Луцька, 8.

У неділю 25 вересня грали одразу дві комедії «Заручини по смерті», більш відома за назвою «Перше повмирали, а потім повінчалися або Заручини по смерті» – комедія з маломіщанського життя в двох діях. Автор Паливода Карпенко.

Дійові особи:

Осип Федоренко – роль грав вчитель Микола Звойницький;
Сергій, його син – на жаль, запис незрозумілий, читається, як Запісав (Записав);
Елисавета Квашницька – Бакєєва (нема відомостей про неї);
Марія – роль грала Пальчековська (нема відомостей про неї);
Тонько – Цинкаловський (Олександир Цинкаловський – історик, археолог, професор);
Марта, кухарка Федоренка – запис не до кінця зрозумілий …Симацька;
Іван, слуга Квашницької – актор не зазначений.

Друга комедія – це п’єса Марка Кропивницького «По ревізії».

Дійові особи:

Василь Миронович, старшина – роль грав Микола Звойницький;
Севастян Саватьєвич Скубко, писар – Запісав (незрозумілий запис);
Риндичка, стара баба – роль грала знову пані Бакєєва;
Пріська, солдатка – Кречковська (не має відомостей про неї);
Сторож при розправі – Микола Зайців.

Читайте також: Володимир: маловідомі факти про княже місто

Перечитавши досить значну кількість документів про нашу «Просвіту», я зрозуміла, що це була не тільки просвітницька організація, яка підтримувала українську культуру в часи окупації, а й місце – де збиралися представники української інтелігенції. 

Просвіта – була їхнім другим домом, місцем розради у важкі часи. Сюди приходили люди, які несли в собі частинку України, та, власне, вони і були тою Україною, яка, на жаль, була поневолена двома чужими державами.

Читайте також: «Ми всі загинемо, але ми свідомо вибрали цю дорогу», – оунівка Леся Паєвська

Коментар