Британія святкує українську незалежність

Ганна Гороженко

Автор(ка)

24 Серпня 2023, 21:32

БЛОГ 3875

Британія святкує українську незалежність

Сотні тисяч українців святкують День Незалежності у Сполученому Королівстві. Відзначатимуть 32 річницю проголошення суверенітету в цій країні аж до понеділка. Так співпало, що в Британії в понеділок державний вихідний – Bank Holiday. Тому акції в підтримку українців відбуватимуться в кожному місті упродовж кількох днів.

Я прийшла в церкву святого Миколая в центрі Йорка по обіді. Престижне приміщення виділили сьогодні українцям. Я зустріла усміхнену організаторку Української спілки Йорка Мар’яну Муху. Вона радіє не лише через державне свято, а й тому, що державний National Lottery Fund надав грант на оренду цієї церкви раз на два тижні, і на проведення заходів для українців.

Британія виділила кошти для фінансування діяльності українських спілок по всій країні – майже в кожному місті. Грант розрахований один рік. Це справжній подарунок українцям до Дня незалежності.

«Сьогодні ми робимо тут банти з жовто-блакитних стрічок, які роздаватимемо під час ходи. Ми хочемо нагадати британцям, що треба підтримувати Україну», – каже Мар‘яна і вказує рукою на стіл, де вже плетуть стрічки діти у вишиванках.

За годину в церкві вже не проштовхнутися – українці співають, пригощаються тістечками і навіть чимось міцнішим. «Я з шахтарського містечка і тому звикла святкувати від ранку», – жартує українською чорнява жінка у біло-синій вишиванці.

Через поріг переступили дві дуже літні англійки з завитим волоссям і на крихітних підборах. Вони купують жовто-блакитні банти за фунт і кріплять їх на своі блузки. Хода починається звідси. Українці шикуються у колони і розгортають 10-метровий стяг. Під прапором бігають малі діти, радісно регочуть – для них це забавка. Хтось заводить «Червону калину» і колона рушає на центральну st. Helen street. Британці фотографують дійство.

З мерії виходить в офіційній чорно-золотій мантії із золотим ланцюгом лорд – мер Йорка. Вони з леді меровою вітають українську громаду зі свого ґанку. Колона під співи проходить повз – до неї приєднуються британці.

Сивий чоловік з охайною бородою і в дорогому костюмі – на його лацкані жовто-блакитний бант. Я його питаю, чому він сюди прийшов.

«Моя родина прихистила українку з дитиною і ми стали ближчими. Ми краще розуміємо вас тепер», – каже він.

Фотограф Метью, який фільмував ходу у чорній футболці з військовою нашивкою із жовто-блакитним стягом, постійно їздить в Україну. Він привозить гуманітарну допомогу і знімає будні України. Два місяці тому після знищення московитською армією Каховськоі ГЕС він кілька тижнів був у Херсоні під постійними обстрілами. Повернувшись, Метью провів в Йорку виставку зі своїми репортажними фото.

«Україна захищає Польщу та й всю Європу. Тому дуже важливо її підтримувати. Я хочу побачити Україну вільною, заможною і незалежною», – каже Метью, відриваючись від камери.

«Слава Україні!» – вигукують з натовпу. «Смерть ворогам!» – жіночі голоси лунають в унісон. «Путін – х**ло» – звучить слідом. Повз проходять дві російськомовні жінки, вони спиняються у двадцяти метрах від ходи й розвертаються.

Одна з них, в червоних штанях, дістає з сумки телефон зі словами «ох**вшие совсем!». Вона починає знімати відео. Українці це помітили та у відповідь гучно, кілька разів, дивлячись просто на москальку, вигукують «Путін х**ло»!