стрічка

Чи взяла би Мавка Оскар?

13 Березня 2023, 15:41
Мавка КОЛОНКА 7878
Мавка

Довгоочікуваний український мультфільм «Мавка. Лісова пісня» вийшов у прокат 2 березня і щодня збирає повні кінозали. Вже за декілька днів переглядів стрічки українці розділилися як завжи на 2 табори: ЗА та ПРОТИ, ТАК та НІ, СУПЕР і КІЧ тощо.

Проєкт мультфільму представили ще у 2015 році. Творці отримали часткове фінансування від Держкіно. Кошторис на виробництво кілька разів змінювався і нині становить 187 мільйонів гривень. У 2017 році проєкт взяв участь у міжнародному пітчингу. Мавку покажуть на екранах кінотеатрів щонайменше у 17 країнах.

Звісно, очікування мультика терміном у роки дається в знаки. За цей час встигли замінити анімаційні прототипи героїв, провести не одну піар-кампанію: продаж мерчу, стікізи у Сільпо і тому подібне. Очікування стало настільки прісним, що мульт мав би бути справді «вогняним», щоб знову розпалити ту останню іскру надії на нього. У мене ця іскра все ж загорілась.

Анімація та кінопаралелі

Щодо анімації, якщо враховувати загалом рівень мультиплікаційної індустрії в Україні, то анімація у Мавці – на справді високому рівні. Створювала ж Мавку анімаційна студія AnimaGrad. Витають такі думки, що ми знову сягнули меншовартості і піддалися західному впливу: нібито персонажі надто діснеєвські, не українські, все надто по-голлівудськи. Тут я не зовсім погоджуюсь саме щодо меншовартості. Так, мені теж подобались перші версії персонажів, вони ніби більш звиклі для нас, українців. Але, можливо, саме за допомогою таких прототипів, які з'явилися на екранах, наша Мавка стане серед дітей у світі такою ж улюбленою героїнею, як Ельза чи Рапунцель, наприклад. А чому б і ні? Чим погано, якщо дівчатка в Європі чи Америці гратимуться ляльками Мавки разом з принцесами Дісней, а ми у цей час знатимемо, що це наше, українське.

Перший анімаційний варіант Мавки

Щодо Ельзи. В мене взагалі з'явились перегукування з цим діснеєвським мультиком, а саме з його другою частиною. Адже там теж акцент на автентичності народу: показане містечко на фйорді, Скандинавія. Ельза, яка має надприродню силу і той самий хеппі енд, де кінець кінцем два ворогуючі народи (діти природи та діти цифілізації) примиряються. Так і у нас: селище на Волині, зі своїми звичаями та культурою, і Мавка, яка має зв'язок із природою і доносить це до матеріального зіпсованого світу.

Ще одна аналогія, яка авиникає під час перегляду – це «Аватар». Джерело життя, як «аватарська» ейва. Звісно Дерево життя – це один з основних символів багатьох міфологій світу, тому зрозуміло, чому режисери обирають саме його для своїх фільмів. 

Джерело життя

Ейва

Також момент, де Мавка скаче на зубрі – особливий зв'язок між живими істотами, теж схоже із єднанням аватарів зі своїми тваринами. 

Читайте також: Касові збори «Мавки» склали майже 25 мільйонів гривень за перші вихідні українського прокату

Екологічні проблеми теж підняті у мультику. Автори спеціально використовують у Мавці образи тварин, які занесені до Червоної книги України. 

Щодо природи загалом... На Волинь – це однозначно не схоже. Та все ж таки якщо враховувати, що це все ж магічний ліс, де має бути Чорна гора, і це просто анімаційний фільм для сімейного перегляду, то теж, чому б і ні. Сцени у лісі, де не видно гір, загалом нагадують Волинь: плакучі верби, папороть, густий мішаний ліс, болото посеред лісу.

Ще одна кінопаралель, яка у мене виникла – це фільм знову ж таки від Діснею – «Чаклунка» про Малефісенту. Два світи: природа та злісні люди, і світла добра дівчинка, яка примиряє ці ворожі табори. 

Леся

Ну і до вишеньки на торті, а саме до тих коментарів, що ніби оригінальну драму-феєрію Лесі Українки мало не зґвалтували, і не залишили нічого окрім славнозвісної фрази «Ні, я жива, я буду вічно жити...». На скільки я знаю, творці мультфільму й не претендували на те, що мультфільм повністю буде за мотивами «Лісової пісні». Твір Лесі Українки взятий лише за основу сюжету. До речі, та ж Ельза з «Крижаного серця» теж має мало від Снігової королеви Ганса Крістіана Андерсена, або ж Малефісента від тієї відьми, про яку писав Шарль Перо у «Сплячій красуні». Що в першому, що у другому випадку за основу творці взяли тільки якісь певні моменти: ідеологічні сенси, персонажі, імена, чаклунський дар тощо. Тому очевидно, що це нормальна практика серед творців сучасної сімейної анімації, яка визнана у всьому світі. І чесно кажучи, важко уявити оригінальну екранізацію «Лісової пісні» для маленьких дітей. 

Читайте також: Лісова пісня Лесі Українки: як перше українське фентезі втілилось в театрі та кіно

Міфи та символи

Що мені справді не дуже зайшло, так це претензія на українську міфологію. Над цим можна було попрацювати більше. Образ Дерева життя (у мультику Джерело Життя) – це в першу чергу зв'язок із корінням, тяглість поколінь. У Мавці я цього не побачила, на відміну від того ж «Аватару», де цей образ показаний бездоганно, на мою суб'єктивну думку. 

Старослов'янські символи берегинь

Наступне, що мені трішки ріже вухо, це те, що Мавка – ХРАНИТЕЛЬКА лісу. Чому не БЕРЕГИНЯ? Адже старослов'янський символ Берегині часто з'являється у мультику, і на руці Мавки в тому ж числі. Як на мене саме це слово було би доречнішим. Можливо, це тому, що спершу Хранителем лісу був Лісовик, і слова «берегиня» у чоловічому роді немає. Та все ж мене це торкнуло. 

Щодо інших старослов'янських символів та рун теж хотілося б більше просвітлення. Як кажуть самі творці мультика, руни – знакова візуальна частина мультфільму. Так як в українців велика яма у вивченні, а тим паче у знанні своїх символів та рун, то можливо, варто було би, щоб Мавка називала та пояснювала їх Лукашеві (як варіант). А вийшло, що руни є, але знову ж таки далеко не усі знають їхнє значення.

Лісовик, як істота зі слов'янської міфології представлений цікаво. Це справді такий собі старезний дух лісу, який оберігає свою обитель від чужинців. За народними уявленнями слов'ян, лісовика можна було задобрити, лишивши для нього частування. Вважалося, що лісовик не любить тих, хто лається в його володіннях, хто відпочиває на стежці, заходить до лісу в певні дні. 

Русалки — теж міфічні жіночі образи. За стародавніми віруваннями, зазвичай це духи померлих, як правило — жіночої статі. Вигляд  у русалок переважно людиноподібний, різниться від прекрасного до потворного, часом з додаванням невластивих людині, навіть тваринних рис. 

Русалки є різні, так як і показано в мультику: духи родючості (польові русалки), водяниці (річкові русалки). Саме Полісся вважається центром локалізації культу русалки в Україні.

Спорідненими з русалками вважаються й власне мавки. У мультику типовим від прадавньої Мавки є зелений колір волосся. На думку частини дослідників, первісною назвою цих істот була «навка»: від праслов'янського *navь («мрець»); з того ж кореня походять українські слова нав і нава («домовина», «труна»), а також навк («мрець»). Варіанти «мавка» і «нявка» виникли пізніше внаслідок зближення з мавкати («нявкати»). 

За іншою версію, якої дотримувався Олександр Афанасьєв у своїй праці «Поетичні погляди слов'ян на природу», де вказував, що жителі України на той час вживали слова «нави», «навьский», не допускаючи зміни початкового звука. Та вважав, що назва походить від слів «мал», «малий»; так «малко» — дитина (хлопчик, малюк), «малка» — малоросла жінка. Таким чином, мавка означає «істота маленького зросту».

Водяник у мультику показаний якось непомітно, і такий собі веселун, хоча насправді за слов'янськими твердженнями – це злий дух, втілення водної стихії як негативного й небезпечного явища. Водяник міг розливати річки, ламати греблі й водяні млини, топити худобу та людей, перевертати човни, гасити розпалені на берегах вогнища. Особливо небезпечним вважався час після заходу сонця та на Івана Купала, коли цей дух затягував людей під воду. Крім того, його жертвами ставали п'яниці. Втонулі у воді хлопці, згідно з народними віруваннями, ставали слугами водяника, а дівчата — русалками.

Якщо пригадувати персонажів Лесиної пісні, то у мультику я не побачила я у мультфільмі потерчат, перелесника, злиднів, куця, літавицю. Це теж знаходить своє пояснення, адже в замін творці вигадали інших різних чудернацьких позитивних істот, таких як Гук, або жабокиць Квусь. Такі позитивні персонажі зазвичай стають улюбленцями найменших глядачів.

Читайте також: Від вибуху до метавсесвіту: у Музеї Корсаків відбувся форум про науку, релігію та міфи

Висновок

Отже, «Мавка. Лісова пісня» – це взагалі чи не перший фільм в історії української анімації, де підняті теми власне української міфології та симбіотики. Можливо, це стане чудовим стартом для створення своїх українських персонажів, а не запозичених з інших світів улюбленців. Також творці мультика підіймають споконвічні питання боротьби між добром і злом, де все ж таки перемагає світла сторона. Звісно, є той «лівий табір», який вважає, що ця тема надто заїжджена. Але якщо тема актуальна, то чому її не брати до уваги? А зараз в українських реаліях актуальна як ніколи. Екологічні проблеми... У фільмі присутній баланс гумору та глибокої сенсативності. 

Дуже сподобалось місце музики у сюжетній лінії, а саме гра Лукаша на сопілці та народні мелодії. Сопілкова мелодія, як той ключик, який руйнує усі труднощі та перешкоди. Окрема подяка за ДахаБраха.

Читайте також: Мавка. Лісова пісня: саундтреки до мультфільму

Тож можу сказати, що мій особистий Оскар мультфільм «Мавка. Лісова Пісня» отримав. І якби існував Український Оскар, то він без сумніву б перейшов у руки творців цієї стрічки. Мультик справді вартий уваги та любові, першочергово від українців. Коли ми почнемо підтримувати та цінувати своє, шукати позитивні сторони, а не тільки колупати недоліки, то з кожним разом матимемо якісніший продукт. 

Коли виховаємо в собі вдячних глядачів, які сидять до завершення сеансу та читають прізвища величезної команди, яка проробила титанічну роботу. Та коли готові будемо платити за квитки на свої фільми, так само, як без вагань робимо це за стрічки відомих кінокомпаній. Ось тоді ми точно усі разом, державою, досягнемо оскароносного успіху, і навіть подумаємо: чи потрібен нам той «бутерброд».

Коментар
26/05/2024 Неділя
26.05.2024
25.05.2024