Як жінка дурить людей в інтернеті, прикриваючись дітьми та хворобами

«За можливості, купіть щось в цієї жінки, бо там – біда-бідна... Створила магазин одягу, щоб заробити дитині на лікування. За можливості, просто скиньте їй пару гривень» – розповідала якось в сторіс одна інста-блогерка з немалою аудиторією та просила підтримати багатодітну маму, яка опинилася в складній життєвій ситуації.

Перейшовши на сторінку жінки, в шапці профілю читаю, що інстаграм-магазин дитячого одягу – чи не єдина можливість для неї заробити хоч якісь кошти на лікування донечки. Серед асортименту дитячого одягу – єдине фото малюка з катетером у руці. Щоправда, який саме діагноз у малечі – не зрозуміло. Про це мама пише надто плутано, не зрозуміло й без уточнень. Прикріплений номер картки, куди небайдужі люди можуть перерахувати фінансову підтримку. 

Я, розчулена, вирішую купити плаття для своєї дитини. Але на цьому наше спілкування з продавчинею не обмежується. Чи не щодня жінка починає питати мене чи не прийшло ще замовлення, а чи не можу я сфотографувати товар після отримання – знімок потрібен їй, аби підвищити довіру покупців до своєї сторінки. Пояснює, що більше реальних відгуків має інтернет-магазин, то лояльніше до нього ставиться аудиторія. Ок, думаю, мені це зробити не важко. Але й на цьому спілкування не обірвалося. Отримавши фотозвіт та відгук, що із замовленням все гаразд, продавчиня стала просити допомогу. Написала, що в неї троє синів та донечка. Найменша тяжко хворіє».

«Що вам потрібно?», – питаю.

«Продукти, одяг для дітей і для мене, іграшки», – детально описує потреби жінка та додає потрібні розміри.

І тут почалося найцікавіше. Зібравши пакунок із дитячих речей та солодощів, на Новій пошті дізнаюся, що за вказаною адресою в них немає ані відділення, ані пункту видачі.

«Та як? Ну все ж правильно – Новоселівка Полтавської області», – стоїть на своєму жінка,  коли дзвоню їй уточнити, чи правильно вона написала адресу. Зрештою домовляємося, що відправлення поїде до Полтави, а вона в мобільному застосунку змінить місце прибуття посилки.

Щоправда, добитися цього в результаті теж виявилося не просто. 

«Так-так, заберем! Обов'язково заберем! Просто в нас немає світла, та й акумулятор до машини треба зарядити, щоб в Полтаву поїхати», – відписувала мені багатодітна матір щоразу, коли я нагадувала про те, що відправлення котрий день чекає на пошті.

Зрештою, жінка таки змінила в застосунку місце доставки, тож чи забрала вона посилку – не відомо. Писала, що так, втім на питання, чи підійшли речі дітям, відповіла, що часу дивитися пакунок не було...

На цьому б історія нашого знайомства з інста-продавчинею-бідовою мамою могла б завершитися. Але ж незадовго жінка знову нагадала про себе. Просила позичити 500 гривень на продукти дітям, яким геть нічого їсти. Обіцяла неодмінно повернути в наступному місяці. Погодьтеся, людині, яка живе в селі, залишитися зовсім без їжі досить важко. Адже переважна більшість сільських жителів садить город, тримає господарку... До того ж сусіди нерідко пригощаються один одного тим чи іншим. Зрештою, невже немає в кого позичити в селі, щоб не просити в незнайомих людей у соцмережах? 

«Щось тут не так!», – подумала я й проігнорувала повідомлення.

Втім ще за якийсь час скріншот зі слізним повідомленням про те, що ситуація з продуктами – критична, грошей – катма, дитина продовжує важко хворіти, котел-насос поламався, тож вдома немає ні води, ні опалення, у своїх сторіс знову опублікувала та сама блогерка, що колись рекламувала магазин цієї прохачки. 

«Чоловік теж не може піти на роботу. Бо ж інвалід, та й старших дітей треба глядіти, доки я в лікарні з меншою», – йшлося у «полотні» сентиментального тексту.

«А візьму-но я спитаю в селі, що ж то за жінка і чи дійсно вона така бідова», – вирішую собі, бо історія стає дедалі дивнішою.

«А у нас така жінка не живе. Подивилася по реєстрації, вона – з сусідньої громади», – каже мені представниця Новоселівської громади в телефонній розмові. 

Стає зрозуміло, що людина точно бреше. Але ж не зрозуміло – навіщо? Відповідь на це питання не отримую й після того, як телефоную в село, де ніби то по-справжньому зареєстрована багатодітна матір. Адже, зателефонувавши старості, дізнаюся, що жінку в цьому населеному пункті мало знають. Начебто, певний час тут жила, але де вона зараз – достеменно не відомо. Втім, сказала староста, вдалося з'ясувати, що зареєстрована жінка в зовсім іншому районі їхньої області. 

Чи хворіє хтось із малечі – не відомо, адже за допомогою до місцевої влади жінка жодного разу не зверталася. Так само нічого не відомо й про інвалідність чоловіка. Виходить, що історію «бідова багатодітна матір» просто вигадала чи банально зіграла на цьому? І хотілося їй лише легких грошей?

До слова, після того, як ми взялися перевіряти цю жінку, зі своєї сторінки вона прибрала номер банківської картки, на яку збирала «допомогу» та видалила слізливий пост про хвору дитину. З'явилася натомість публікація про «наймолодшу дитину, який є промінчиком радості та скарбом». Та й ілюстрований текст не справжньою фотографією малечі, а звичайною картинкою з інтернету.

Ось так іноді, маючи багатотисячну аудиторію, «лідери думок» не мають достатньої кмітливості, аби хоч якось перевірити те, що несуть в маси. 

***

Цей матеріал підготовлений у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключно відповідальністю CID Media Group і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.