стрічка

Пропаганда, фейки і художня вигадка: деза на Волині у вересні

03 Жовтня 2022, 14:05
Пропаганда, фейки і художня вигадка: деза на Волині у вересні ФАКТЧЕК 5414
Пропаганда, фейки і художня вигадка: деза на Волині у вересні

Упродовж вересня команда проєкту «Брехунець» активно спростовувала фейки, досліджувала сліди російської пропаганди в інфопросторі Волині. Звісно, маніпулятори часто зосереджувалися на темі війни України з росією. Адже відбувається і інформаційна війна між державами.

Фейкороби різними вкидами «за методичками» мають на меті дезорієнтувати українців, створити умови для недовіри як один до одного, так і до державних інституцій. Найпоширенішими темами були: пропаганда від картопляного діда, шахрайські фейки та маніпуляції, залякування ядерними ударами і активністю білоруських військових.

Фейк про 14 бригаду і фантазії лукашенка

На початку вересня міністерство оборони росії під час чергового брифінгу поширило інформацію про те, що начебто волинська 14 механізована бригада втратила  50 людей.

Фейкове повідомлення поширило російське міністерство оборони та пропагандистські ресурси «ТАСС» і «РИА Новости».

Спростував цей фейк Сергій Лещенко.  Під час брифінгу радник керівника Офісу Президента України завив, що інформація, озвучена російськими відомствами – неправдива.

«Нічого подібного не відбувалося. Ми зв’язалися з цією бригадою, де нам відповіли, що це повна ахінея і брехня», – повідомив радник.

Наша пісня гарна й нова, ми почнемо її знову! Самопроголошений президент білорусі олександр лукашенко привітав білоруських школярів з 1 вересня зробивши декілька пропагандистських заяв    під час відкритого уроку «Історична пам'ять – дорога в майбутнє!»

Він нафантазував, що в Україні нібито назріває конфлікт між військовими та Володимиром Зеленським, а поляки «почали ділити Західну Україну».

Висловлювання білоруського президента, які не мають нічого спільного з реальним станом справ, уже прокоментували в Офісі Президента України. Зокрема, Михайло Подоляк у коментарі для видання «Укрінформ» зазначив:  

«Іноді краще мовчати, ніж говорити. Але це точно не про пана лукашенка. Сьогодні цей суб'єкт цілком чітко та детально розповів про справжнє підґрунтя одного дуже живучого фейку, який місяцями вже роз'їдає наше суспільство. лукашенко зі знанням і в деталях виклав медійну історію про наявність нібито потужного конфлікту між військовими та політичним керівництвом в Україні. І що цей конфлікт має забезпечити найближчим часом якийсь переворот, оскільки військові втомилися від війни і не хочуть більше терпіти радикалізм Президента Зеленського», – сказав Подоляк.

Відомий також і той факт, що лукашенко уже не вперше поширює російський наратив про начебто захоплення Польщею Західної України. Його мета – очорнити польсько-українські відносини і виправдати постійну присутність білоруських військових біля українських кордонів і всіх мобілізаційних військових заходів, що відбуваються в білорусі. 

Правдиві сповіщення

«З 7 вересня розпочалося тестування нової системи інформування про надзвичайні ситуації. ДСНС надсилатиме текстові повідомлення зі звуковим сигналом на телефон. Тестування не потребує дій з вашої сторони».

Напевно, усім волинянам доводилося бачити і чути такі повідомлення. Їх розсилали абонентам різних мобільних операторів України. Також користувачам пропонували перейти за посиланням, аби ознайомитися з деталями. Наші фактчекери пояснили читачам, що сповіщення правдиві. Ми розповіли, що з їхньою допомогою на Волині тестують нову систему інформування в разі виникнення надзвичайних ситуацій, і пояснили алгоритм дій.

Псевдоісторичний фейк про  вбивство колимських дівчат

У волинському сегменті Facebook Волині «гуляє» відео про начебто вбивство трьох тисяч українських дівчаток на Колимі. Наші фактчекери з’ясували, що події, які описують у відео, є нічим іншим як псевдоісторичним  фейком і художньою вигадкою.

Насправді темою для відео стала поема-реквієм  Дмитра Шупти  «Колимські дівчатка». Розбір фейку оприлюднило видання «Історична правда». Поет не дуже переймався підтвердженням  історичних фактів і відомостей про сталінські табори під час написання твору. Так і не перевіривши достовірність описаних подій, чимало людей справді повірили в те, що історія, яку написав Шупта, реальна.

Шахрайські фейки про «Копійочку» і «ПриватБанк»

У волинському сегменті Facebook у вересні шахраї поширювали повідомлення про те, що торговельна мережа «Копійочка» нібито дарує безкоштовні ваучери на покупки. Наші фактчекери перевірили цю інформацію і з'ясували, що це ФЕЙК!

Зазначимо, що допис із фейкової сторінки торгівельної мережі набрав більше ніж півсотні коментарів та чимало поширень у Facebook.

Розіграш спростували на офіційній сторінці торгівельної мережі «Копійочка», де зазначили, що інформація, яку поширюють, неправдива, а назвою бренду скористалися шахраї.

«Друзі, ім’ям нашого бренду користуються шахраї! У «Копійочка» є лише ця офіційна сторінка! Просимо вас уважно перевіряти інформацію, щоб не потрапити до рук шахраїв. НЕ передавайте нікому власні дані та НЕ переходьте за невідомими посиланнями! Ми вже подали скаргу на сторінку, можете долучитися й також це зробити. А також пропонуємо писати у коментарях під їх дописом – «FAKE»  Дякуємо, будьте обачні!»

Про ще одну шахрайську аферу фактчекерам «Брехунця» повідомили читачі. Нам розповіли, що волинянам активно надходять повідомлення від начебто представників ПриватБанку про те, що благодійний фонд фінустанови виплачує грошову допомогу, згідно зі статутом. В повідомленні доданий лінк на сайт, через який можна «отримати кошти».

 

 

Проаналізувавши ресурс,  ми дійшли висновку, що сайт – фішинговий та жодного стосунку ані до самого банку, ані до його благодійного фонду не має.

У пресслужбі ПриватБанку нам підтвердили, що зазначений ресурс – ні що інше, як небезпечний фішинговий сайт, який незаконно використовує дизайн та логотипи банку, а фінансова організація насправді жодних грошей «в один клік» не роздає, це – ФЕЙК!

За словами фахівців банку, черговий шахрайський сайт задля виманювання у людей логіну та пароля входу до електронного банку «маскується» під програми виплат українцям, сайт благодійної програми банку та Приват24.

Про що ще писали

Наприкінці вересня ми зафіксували появу низки тривожних повідомлень про загрозу ядерного удару з боку росії, про те як від нього вберегтися, як вижити, та що буде, якщо ракету з ядерною боєголовкою зіб’ють у повітрі.

Телеграм-канали, хайпуючи на темі, яка хвилює багатьох українців, поширювали повідомлення про те, що буцімто «путін зробив екстрену заяву щодо ядерного удару». А за вказаним посиланням з начебто текстом заяви нас знову запрошували підписатися на новий канал.

Відзначимо, що топ-темою останніх днів вересня стала і військова активність нашої недружньої сусідки білорусі. Дров у вогонь підкинув і самопроголошений президент олександр лукашенко, який зустрівся з путіним у сочі. Після цієї зустрічі соцмережі заполонили повідомлення про те, що «у білорусі розпочалися навчання на військовому аеродромі в мачулищах», «білорусь готується до прийому військових ешелонів з рф».

А всеукраїнські і волинські ЗМІ буквально «підірвали» інфопростір повідомленнями про те, що путін планує удар по Волині і Києву. Тема здавалося б не нова, але на фоні останніх подій відчувається доволі гостро. Такий розвиток подій припустив журналіст, політичний експерт, доброволець  ЗСУ Кирило Сазонов. 

Те, що буде насправді, покаже час, а така заява викликала чимало хвилювань і панічних настроїв у волинян.

 

Моніторинг здійснювався у 60 волинських групах мережі  Facebook (від 10 до 50 дописів на день), 20  каналах Telegram, 13 новинних сайтів Волині, трьох телевізійних каналах, 10 офіційних сторінках депутатів місцевих рад та 5 народних депутатів.

***

Ця публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Співпраця автора з Представництвом Євросоюзу в Україні будується на невтручанні в редакційну політику мережі Район.in.ua. Теми, формат, героїв обирає редакція і не погоджує з міжнародними партнерами. Всі матеріали, створені в межах такої співпраці, мають відповідне маркування, а окремі думки, висловлені в матеріалах, їх зміст є виключною відповідальністю авторів і необов’язково відображають погляди Європейського Союзу та його інституцій.

 

Коментар
12/12/2024 Середа
11.12.2024