Наших дітей позбавили дитинства
Батьки школярів, а ви ще пам’ятаєте, як чекали літа, щоб видихнути, і хвилювалися за оцінки?
Батьки дошкільнят, пам‘ятаєте, як у який літній місяць дитсадок не працював і це було проблемою?
Пам‘ятаєте, як планували табір, поїздку сім‘єю на море, в Карпати чи на Світязь? Особисто я цього року планувала шкільний випускний і купила сукню ще перед новим роком.
Сумно, смішно. Моя донька не зможе приїхати навіть на вручення атестатів.
Наших дітей позбавили дитинства. 243 українських дітей позбавили життя, а загиблих дітей Маріуполя, я думаю, в цю цифру не враховано.
Ми не знаємо, скільки українських дітей загинуло на окупованих територіях. Зі скількох страшно познущалися. Наші діти поранені, травмовані фізично та психічно.
Українських дітей депортовано до росії. Українські діти у фільтраційних таборах. Українські діти втратили батьків, рідних, дім.
Навіть за кордоном, у фізичній безпеці, українські діти позбавлені затишку рідного дому: живуть у тимчасових помешканнях, ходять до тимчасових шкіл, змушені приймати допомогу від сторонніх людей. Їхні батьки в ЗСУ, на війні, в окупованих містах і селах, під бомбардуваннями та обстрілами.
Наші українські діти ніколи не забудуть війну. І ви ніколи не забувайте, хто перетворив життя українських дітей на пекло.
Читайте також: Військовий з Рівненщини на обкладинці журналу Time
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром