стрічка

Українські музиканти виступили у Біржайському замку Радзивілів у Литві

01 Червня 2022, 18:26
Українські музиканти виступили у Біржайському замку Радзивілів у Литві 3939
Українські музиканти виступили у Біржайському замку Радзивілів у Литві

У Литві відбулися концерти солістів Національної філармонії України. На запрошення художнього керівника фонду ARS Lituanica Глеба Пишняка дует флейтиста Юрія Шутка та гітариста Андрія Остапенка виступив із програмою Duetto Concertante у багатьох литовських залах. 

Тур розпочався зі старовинного міста Біржай, що на півночі країни. Там українські виконавці стали почесними гостями музичного фестивалю, який багато років відбувається у давній фортеці князів Радзивілів.

Андрій Остапенко, Мантас Макріцкас та Юрій Шутко
Андрій Остапенко, Мантас Макріцкас та Юрій Шутко

Біржайська фортеця

Історія цього місця, яку так бережно охороняють литовці, вражає. Ще з XV століття Біржай належав родині Радзивілів, зокрема, Миколаю Радзивілу (Старому), який помер 1509 року. Його сини сформували три головні гілки роду Радзивілів зі своїми окремими маєтками. 

Найвідомішим серед них виявився Юрій – засновник Біржайсько-Дубингяйської династії. Його донька Барбара Радзивіл стала коханою дружиною польського короля Сигізмунда ІІ Августа, а син – Миколай Радзивіл (Рудий) отримав від Карла V титул князя і перетворив Біржай у князівство. 

Тоді ж виникла потреба у зведенні там добре укріпленої фортеці. Цим зайнявся син Миколая Радзивіла – Христофор, який за видатні успіхи у військовій справі отримав прізвисько – Перун.

Читайте також: Лицарські обладунки засновника Олицького замку зберігаються у закордонних музеях

Спершу він на річці Апащя (Apašcia) наказав облаштувати греблю, утворивши озеро Ширвена (Širvénos ezeras). На його березі у 1586–1589 роках і постала велика фортеця італійського типу, яку оточували глибокий рів та земляні вали – бастіони. 

На подвір'ї фортеці розміщувалися триповерховий кам’яний палац, церква євангелістів, арсенал та інші господарські будівлі. Протягом наступних століть Біржайська фортеця зазнала чимало війн та руйнувань, але щоразу її відбудовували. 

Біржайський замок на плані Томаша Маковського, 1660-ті роки
Біржайський замок на плані Томаша Маковського, 1660-ті роки

Читайте також: Перша жінка-лікарка з Речі Посполитої лікувала Радзивіла «Рибоньку»

Востаннє таке будівництво відбулося у 1978–1988 роках. В оновленій Біржайській фортеці розмістився краєзнавчий музей, у якому відбувається чимало освітніх та культурних заходів. 

Найзнаковішим є щорічний музичний фестиваль, художній керівник якого Мантас Макріцкас має на меті популяризацію високого музичного мистецтва, тому запрошує, окрім знаних національних колективів та виконавців, ще й закордонних артистів.

Концерт у старовинній залі

Цього року почесними гостями Біржайського фестивалю стали солісти Національної філармонії України – Юрій Шутко та Андрій Остапенко, які у дуеті виконали твори німецьких, італійських та українських композиторів.

«На нас була покладена дуже відповідальна місія – представляти Національну філармонію на такому високоповажному фестивалі, у програмі концертів якого навіть литовський державний духовий оркестр виконує музику Баха», – зазначає флейтист Юрій Шутко.

За його словами, було неймовірно приємно грати у залі старовинної фортеці, стрілчаті арки та склепіння якої створюють божественно акустичну атмосферу. Звуки флейти і гітари невимушено неслися у просторі, заворожуючи слухача. 

Читайте також: Радзивіллівська Олика на старих фотографіях

«Найбільш вдалого концертного майданчику для фестивалю годі й шукати. Я мрію про проведення концертів саме в українських старовинних палацах», – стверджує Юрій Шутко.

Такий досвід міг би перейняти величний Олицький замок. Відтак по завершенню реставрації, яку допомагають провести нащадки давнього литовського роду, його зали набудуть гарних акустичних якостей і стануть прекрасним місцем для проведення концертів класичної музики.

Читайте також: Вийшов збірник матеріалів міжнародної наукової конференції про місце Олики в європейській історії

Українські виконавці Юрій Шутко та Андрій Остапенко висловлюють щиру подяку литовському народу за всебічну підтримку України у цей важкий час та сподіваються на мирне майбутнє.

Читайте також: Світлини Олики першої половини ХХ століття

Коментар