Дерусифікація: сто вулиць у Луцьку, які треба перейменувати

18 Квітня 2022, 07:13

ТАБЛИЦЯ 4361

Вулиця Пушкіна у Луцьку. Фото Віктора Чухрая

У Луцьку є 105 вулиць, які названі на честь російських історичних персон, діячів культури, науки, комуністичнох партії тощо. Цей перелік включає і 5 вулиць, які підпадають під декомунізацію: Говорова, Нетішина, Боженка та Федорова та Ярощука.

Є вулиці названі на честь росіян, але які все ж таки варто залишити. Наприклад, вулиці Путінцева, Тарасова, Баранова. Справа в тому, що вулиці названі цими діячами, це рядові червоноармійці, які керували та брали участь у вигнанні нацистів із Луцька і Волині. Путінцев та Конякін поховані у нас на меморіалі.

Читайте детально: Фінал декомунізації і старт дерусифікації: луцькі журналісти просять мерію не зволікати з очищенням міського простору

Натомість в районі Балка, є цілий квартал з 12 вулиць на перейменування. Так само на Кічкарівці.

У багатьох випадках треба повернути попередні назви вулиць. Є два приклади: за Київським майданом є вулиця, стара назва якої – Золота. В переліку тих вулиць, які ми маємо, є вулиця Срібна. Можна повернути назву золотої і закрити хоча б один пункт.

Наприклад, вулиця Кутузова мала назву Івана Кожедуба. Уявіть собі, в 1957 році українського героя замінили на російського полководця Кутузова. Одразу видно, що перейменування відбулось за національною ознакою. І на Меморіалі поховано й багато українських червоноармійців, але їхніми іменами не називали вулиць.

Важливо підбирати нові назви осмислено, бо іноді варто дивитись, які вулиці розташовані поруч. Наприклад, там де вулиці Говорова і Нікішева, район Дубенської, ми зумисно вибирали Павла Чубинського і Миколи Вербицького, тому що поруч є вулиці названі іменами митців. Щоб воно не були там, щоб вулиця Степова впирається у вулицю Крушельницької.

Ми йдемо по тенденції зменшення кількості іменних вулиць, бо коли вулиці нагадують біографічні словники це теж складно і не завжди додає пам’яті. Проте є й постаті, які заслуговують і такого увічнення, тому не відмовляємось від такої практики, проте звужуємо максимально.

Треба робити раз і щоб потім наші нащадки не переймались цими питаннями та перейменуваннями. Щоб їм на цих вулицях жилось комфортно.

Про ініціативу і всі новини пов'язані з нею журналісти будуть інформувати на фейсбук-сторінці Дерусифікація Волині (підписуйтеся!)

Пропонуємо ознайомитися з повним переліком вулиць Луцька, які треба дерусифікувати.

Читайте також: Чому Україна має позбутися пам'ятників і вулиць Пушкіну

ВУЛИЦІ З НАЗВАМИ РОСІЙСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

(станом на 10.04.2022)

№	Номер у рєстрі вулиць міста і назва вулиці російського походження	Стара назва вулиці, розташування	Пропозиція нової назви	Аргументи, коментарі
1	9. Баженова – російський архітектор (1737-1799) (Поблизу Київського майдану)	Старої назви немає Розташована між вулицями Повстанська (Панфілова) і Сірої дивізії (Островського) Виникла на землях давнього хутора Варварівка (Барбарщизна). Назву Баженова отримала у 1952 р.		Варварівка вже є
2	11. Балакирєва – російський композитор (Район Дубенської)	Старої назви немає Район Дубенської. Йде від вул. Говорова до Надрічної. Назву отримала у 1969 р.
3	25. Боженка – радянський військовий діяч (1871-1919), червоний командир	Старої назви немає Боженко Василь Назарович 1871-1919 Діяч комуністичної партії, командир більшовицьких військ під час війни з УНР в 1917-1919 рр.	Магістральна	Вулиця потребує декомунізації
4	28. Бородіна – російський композитор (1883-1877) (Район Дубенської)	Старої назви немає Між двома гілками вулиці Надрічна. Назву отримала у 1969 р.
5	34 Брюллова – російський художник, викупив Шевченка (Район Теремно)	Старої назви немає Бере початок від вулиці Щусєва (між буд.23 і 25), на вулиці кілька приватних житлових будинків.
6	40. Вахтангова – російський театральний режисер (1883-1922) (Район Вишкова)	Старої назви немає Паралельна вулиці М.Заньковецької. Названа у 1959 р.
7	44. Верещагіна – російський художник-баталіст (1842-1904) (Район Теремно)	Старої назви немає Паралельна пр.Відродження, має дві гілки, одна тупикова - від вул.Щусєва, друга - від вул.С.Ковалевської
8	57. Вільямса – радянський вчений грунтознавець (1863-1939) (Район Красне)	Старої назви немає. Від вул.Потебні до вул.Баранова.
9	60. Волгоградська – російське місто (Район Кічкарівка)	Перша назва - Рільна Від вул. Товарова до вул.Макарова понад ставками річки Омелянівка. Волгоградська із 1947 р.	Рільна
10	66. Вороніхіна – російський архітектор (1759-1814) (район Теремно)	Старої назви немає. Паралельна вулиці Мазепи.
11	68. Гаврилюка – ідеолог КПЗБ та КПЗУ (район Центр)	Старі назви - Пречистенська, Плоцька, Святогірська. На Плоцькій, 20 діяла Українська гімназія, Святогірська була з 1941. Гаврилюка - у післявоєнний час	Плоцька
12	79. Глінки – російський композитор (1804-1857)	Перша назва - Нова. Від вул.Ковельска (за буд.53) до вул.Володимирської.
13	81 Глієра – російський композитор лауреат Сталінської премії (район Теремно)	Старої назви немає. Паралельна вулиці Мазепи. Названа у 1961 р.
14	86. Говорова – російський генерал і маршал (1897-1955) (Дубнівський район)	Старої назви немає Має дві паралельних гілки від проїзду до вулиці Ставки і до вулиці Нікішева. Вулиця виникла в час розпланування кварталу індивідуальної забудови в 1960-ті рр. Назву отримала в 1961 р.	Павла Чубинського	Вулиця потребує декомунізації
15	89. Гончарова – російський письменник (1812-1891) (Район Центр)	Старої назви немає Від Градного Узвозу до Паркової, паралельна Глушець.
16	90. Гордіюк – волинська комсомолка розстріляна в час Колківської першотравневої демонстрації (район Завокзальний)	Починається від шляхопроводу над залізницею, який веде з вул. Ківерцівська і закінчується кільцем на стикові двох проспектів - Соборності і Відродження. Розділяє два райони міста - Завокзальний і Гущу. Частина її належить до давньої вулиці села Гуща, що називалася Болохівська. Довжина 1460 м.	Болохівська
17	100. Грекова – російський художник-баталіст Червоної армії (Район Дубенської)	Старої назви немає. Від вул.Нікішева до Говорова.	Генерала Олександра Грекова
18	102. Грибоєдова – російський письменник (1794-1829)	Перша назва - Кавалерійська. Завершувалася на майдані Звитяги, який нині забудовано Грибоєдова з 1954 р.	Звитяги
19	104. Гризодубової – російська льотчиця (1910-1993) (район Теремно)	Старої назви немає. Паралельна вулиці Мазепи.
20	111. Даньшина – комісар батареї, загинув при вигнанні нацистів із Луцька, похований на Меморіалі Біографії навіть у Вікіпедії нема (Район Гнідава)	Стара назва - Окружна. Значна міжквартальна вулиця від Львівської магістралі до вул.Шота Руставелі. Складається з двою частин.
21	115. Декабристів – російських військових-революціонерів (район Теремно)	Старої назви немає. Пролягає від вул.Карпенка-Карого до вул.Відродження, паралельна вул.Хурсенка і Рівненській
22	119. Добролюбова – російський літературний критик, високо цінував творчість Шевченка (Район Кічкарівка)	Старої назви немає. Від вул.Чернишевського в сторону річки Омелянівка, тупикова.
23	122. Докучаєва – російський і український вчений-грунтознавець (Район Гнідава)	Старої назви немає. Від вул.Потебні до вул.Даньшина.
24	130. Єрмолової – російська актриса (1853-1928) (район Теремно)	Старої назви немає. Бічна від вул.Мазепи до р.Сапалаївки, тупикова. Названа у 1957 р.
25	131. Єршова – російський військовий, рядовий ГРС, загинув при вигнанні нацистів із Волині, похований у с.Старий Чорторийськ (Район Гуща)	Старої назви немає. Йде від кільця на розвилці Відродження-Соборності Гордіюк на північну околицю Луцька. Має переважно індустріальний характер.
26	133. Жуковського – російський вчений, основоположник аеродинаміки (1847-1921) (Район Вишків)	Старої назви немає. Йде від вул. Героїв УПА до Авіаторів.
27	147. Захарова – російський архітектор (1761-1811) за його проектами будувалися будинки і в Україні (Херсон, Чернігів, Дніпро) (район Теремно)	Старої назви немає. Починається від вул.В.Хурсенка, паралельна проспекту Відродження. Названа у 1954 р.
28	159. Ізмайлова – за радянським міфом був організатором комуністичного антифашистського підпілля в Луцьку (Район Дубенської)	Старої назви немає. Від вул.Говорова до вул. Нікішева.
29	162. Казакова – російський архітектор (1738-1812) (район Теремно)	Старої назви немає. Починається від вул.Рівненська (між 79 і 81) і до вул.Декабристів, далі від вул.Щусєва (17 і 19) до вул.С.Коваленської п’ять перших непарних номерів. Своєрідна вулиця-проїзд. Назву отримала у 1952 р.
30	165. Карбишева – російський військовий інженер, будував на Волині. Замучений у нацистському таборі Маутхаузен. (Район Гуща)	Старої назви немає. Між вул.Наливайка і Теремнівською. Немає жодного житлового будинка. Назву отримала у 1963 р.
31	169. Качалова – російський актор (1875-1948) (Район Кічкарівка)	Старої назви немає. Від вул.Симиренка до бічної Ковельської	Пасує якась природнича назва
32	170. пров. Качалова – російський актор (1875-1948)	Старої назви немає.	Пасує якась природнича назва
33	184. Ковпака – командир партизанського зєднання (Район Гнідава)	Старої назви немає. Від вул.Мамсурова, паралельна вулиці Боженка. Виникла, коли почали будувати ДПЗ.
35	187. Кольцова – російський поет (1809-1842) писав вірші й українською мовою	Старої назви немає. Тупикова. Індивідуальні забудови. Назву отримала у 1956 р.
36	191. Конякіна – росіянин, комбат, загинув під Луцьком, похований на меморіалі, ГРС	Старої назви немає. Довга (2570 м.) магістральна вулиця від вул. Карбишева до вул.Карпенка-Карого, пересікається з Гордіюк.
37	196 Короленка – російський письменник-гуманіст, «Сліпий музикант», (1853-1921) (Район Центр)	Перша назва - Короленка ще до 65-річчя письменника при житті у 1918 р.. Далі назви - Новозапроектована, Бічна Сінкевича, Сенаторська, з 1941 р. - Котляревського Від Б.Хмельницького - до Набережної. Тупикова. Відновлено Короленка у 1944 р.
38	214. Крилова – російський письменник, байкар (1769-1844) (Район Центр)	Перша назва - Жеромського, з 1939 р. - Ворошилова, у 1941 р. - Острозького, з 1944 р. - Ворошилова, з 1957 р. - Крилова.	Є пропозиція - Юзефа Лободовського
39	217. Купріна – російський письменник, трохи жив в Україні (1870-1938) (Район Центр)	Перша назва - Київська. Паралельна вул. Карпенка-Карого, тупикова.
40	218. Курська – російське місто (Район Красне)	Перша назва - Кузнєцова, із 1960-го - Курська За школою № 2. Від вул. Люблінська до вул.Баранова.
41	219. Курчатова – російський вчений-ядерщик (Район Центр)	Перша назва - Гданська. Від вул.Коперника до р.Сапалаївка, тупикова. Перейменована у 1960-му.
42	220. Кутузова – російський генерал, що переміг Наполеона (Район Теремно)	Перша назва - Кожедуба. Із 1957 р. - Кутузова. Йде від вул.Купріна аж до вул.Казакова. Її перетинає вул.Карпенка-Карого, а також буд.№2 на Мазепи. Тому є три групи номерів: 1-9, 11-24, 25-52.	Кожедуба
43	222. Ландау – російський вчений, лауреат Нобелівської премії (1962) (Район Вересневе)	Перша назва - Молодіжна. Від вул.Ранкова до вул.Корольова.
44	225. Левітана – російський художник-пейзажист (Район Красне)	Старої назви немає. Звивиста від перехрестя Львівська-Городецька-Даньшина до вул.Трутовського.
45	227. Лермонтова – російський поет (Район Красне)	Стара назва - Модринова Пролягає по обидва боки Львівської. Перша частина - від вул.Смирнової до Степової. Дгуга - від магістралі до Тимірязєва.	Модринова
46	230. Лескова – російський письменник (Район Кічкарівка)	Старої назви немає. Від Ковельської магістралі до вул.Качалова і далі в сторону Симиренка. Побудова садибна	Садибна
47	239. Лобачевського – російський математик (Район Центр)	Перші назви - Сіра, Буденна (звичайна). Бічна вул.Коперника (між буд. 79-81), виходить до р.Сапалаївка, паралельна вул. Чехова.
48	240. Ломоносова – російський вчений світового значення (Район Кічкарівка)	Перша назва - Монопольна, бо поруч був монопольний винно-спиртовий завод. Ломоносова з 1961 р. Колишнє село Красне. Від вул.Шевченка до ставків річки Омелянівка. Звивиста.	Монопольна
49	241. Лопатіна – російський прикордонник, начальник застави В-В (1915-1941) (Район Дубенської)	Старої назви немає. Бічна від Заводської, паралельна Дубнівській.
50	249. Макарова – російський командир полку 2-ї кавдивізії (Район Кічкарівка)	Старої назви немає. Від Ковельської до вул.Рилєєва. Об’єднала дві давні назви села Красного - Новоброварну і Староброварну.
51	251. Маковського – два брати російські художники (Район Красне)	Навіть не зназначено на честь котрого з братів названо. Від вул.Львівської (за буд. 146) до Степової.
52	262. Мамсурова – російський командир дивізії (Район Вересневе)	Старої назви немає. Від вул.Потебня до вул.Межова
53	264. Матросова – російський солдат (Район Кічкарівка)	Старої назви немає. Від вул.Путінцева до Омелянівського ставу. Садибна.
54	266. Менделєєва – російський вчений світового значення (Район Кічкарівка)	Старої назви немає. У кінці Володимирської, від Фрунзе до мосту через Омелянівку. Садибна
55	268. Мечникова – російський вчений, лауреат Нобелівської премії (1908) (Район Красне)	Старої назви немає. Від вул. Коханської до Городецької.
56	276. Мічуріна – російський біолог-селекціонер (Район Центр)	Перша назва - Варварівка, з 1921 р. - Золота, з 1944 р. - Мічуріна. За Київським майданом, паралельна з Рівненською, тупикова.	Золота
57	277. Можайського – російський винахідник літака
58	292. Нахімова – російський адмірал (Район Кічкарівка)	Перша назва - Зелені, в 1941 р. перейменували на Огіркову В кінці Володимирської праворуч поворот перед Свято-Феодосіївською церквою. Веде до річки Омелянівки.	Зелені, Огіркова
59	295. Нестерова – російський військовий льотчик (Район Кічкарівка)	Старої назви немає. Від вул.Берестова до Омелянівського ставу. Перетинає вулиці Фрунзе і Нахімова.
60	299. Нікішева – комісар генерала Потапова (Район Дубнівська)	(Дубнівський район) Починається від проїзду між вулицями Ставки і Садовського. Іде паралельно з Дубнівською до вулиці Говорова, а потім повертає на 90 градусів і виходить на Дубнівську. Виникла на планах детальної індивідуальної забудови в 1960-ті рр. Назву отримала 1961 р. Старої назви немає Нікішев Михайло Семенович (1906-1941)- член вищого військово-політичного складу РККА, член Воєнної ради 5-ї армії Київського особливого воєнного округу. Був начальником політвідділу при комкорі Г.Жукову, відповідав за ідеологічні чистки в рядах Червоної армії, був дуже жорстоким до рядових солдатів.	Михайла Вербицького Громадські слухання за перейменування відбулися двічі	(1815-1870) український композитор, хоровий диригент, священик УГКЦ, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна».
61	315. Павлова – російський вчений, лауреат Нобелівської премії (1904) (Район Красне)	Старої назви немає. Від вул.Баранова до Гончарівки. Паралельна зі Степовою. Виникла на полях села Малий Омеляник.
62	327. Петрова – заступник політрука прикордонної застави (Район Вишків)	Старої назви немає. Йде від вул. Героїв УПА до Авіаторів.
63	330. Пирогова – російський військово-польовий хірург (Район Красне)	Старої назви немає. Від вул.Тарасова до вул.Сєчєнова. Паралельна зі Степовою і Баранова.
64	331. Писаревського – начальник штабу Потапова (Район Теремно)	Перша назва - Артема. Пролягає від пр.Відродження до вул.Теремнівська.
65	341. Попова – російський вчений-фізик зі світовим ім’ям (Район Кічкарівка)	Старої назви немає. Від вул.Нахімова до Берестової.
66	342. Потапова – російський генерал 5-ї армії, яка стояла в Луцьку (Район Центр)	Перша назва - Банкова. потім - Крашевського, у 1960-х - Потапова.
67	348. Пржевальського – російський дослідник (Район Центр)	Перша назва - Бічна Кривої. Потім провулок Тильний. З 1953 р. Пржевальського Паралельна ву.Комерника, від вул.Північна до Сепалаївки.
68	358. Путінцева – російський військовий, ГРС, похований на меморіалі (Район Кічкарівка)	Стара назва - Новоброварна, потім Легіонерів, Торчинська. Від вул.Ковельська робить на 90 градусів поворот і йде паралельно з Володимирською до Омелянівського ставу.
69	359. Пушкіна – російський поет світового значення (Район Центр)	Перша назва - Сєраковського, із 1939 р. - Пушкіна. Бічна від вул. Лесі Українки, тупикова.
70	363. Рахманінова – російський композитор (Район Вересневе)	Старої назви немає. Від вул. Дачна до вул. Крушельницької
71	291 Народних Дружинників	Перша назва - Листопадова
72	367. Рилєєва – російський поет-декабрист, автор поем «Войнаровський» і «Наливайко» (Район Кічкарівка)	Стара назва - Монопольова (там були спиртові склади). Від вул.Кічкарівська до вул.Макарова.
73	377. Салтикова-Щедріна – російський письменник-сатирик	Старої назви немає. Бічна від вул. Героїв УПА до вул. Руданського.
74	384. Сенатора – російський військовий, ГРС, похований на меморіалі	Перша назва - Бульварна, потім - Старобульварна, Львівсько-Млинарська, із 1921 р. - Сонячна. Потім - Лесі Українки. з 1970 р. - Сенатора. На перехресті з вул.Коперника житловим будинком розлідена на ліву і праву частини.
75	386. Сєченова – російський вчений (Район Красне)	Старої назви немає. Від перехрестя Баранова і Потебні до вул.Лисенка.
76	391. Скрябіна – російський композитор
77	393. Смєлякова – російський поет, ідеолог комсомолу, книга «День Росії» (Район Теремно)	Перша назва - Артема Тупикова вул.від вул.Струтинської, паралельна вул.Писаревського
78	394. пров. Смєлякова – російський поет, ідеолог комсомолу, книга «День Росії» (Район Теремно)	На карті міста видає лише провулок Смелякова, вулицю не видає
79	395. Смирнова – російський військовий (Район Красне)	Старої назви немає. Має форму бумеранга. Йде від вул.Лєрмонтова до вул. Баранова, біля православного храму Петра і Павла.
80	400. Софії Ковалевської – російський математик (Район Теремно)	Старої назви немає. Починається з мальовничого берега Сапалаївки і проходить через весь квартал. І виходить на пр.Відродження. Названа у 1957 р.
81	401. Софії Перовської – російська революціонерка (Район Гнідава)	Старої назви немає.
82	410. Старова – російський архітектор
83	421. Стрельникова – російський композитор (Район Вересневе)	Старої назви немає. Від Корольова до Крущельницької.
84	423. Струтинської – партизанська мати НКВД (Район Теремно)	На карті не показує. Звірити на яку перейменована
85	426. Сурикова – російський художник (Район Теремно)	Старої назви немає. Від вул.Щусєва до вул.Кн.Острозьких.має гарно оглядову місцевість. Названа у 1960 р.
86	429. Тарасова – російський військовий, ГРС, похований на меморіалі (Район Красне)	Перша назва - Омелянівська Паралельно з Володимирською йде від вул.Львівська до межі міста.
87	434. Тимірязєва – російський вчений (Район Гнідава)	Старої назви немає. Між вул.Потебні і вул.Даньшина.
88	440. Трункіна – російський військовий, ГРС, похований на меморіалі (Район Дубенської))	Старої назви немає. Починається від вул.Дубенської вбік. Там розташований пам’ятник Героям Крут.
89	445. Туполева – російський авіаконструктор (Район Вересневе)	Старої назви немає. Від вул.Ольжича до вул.Далека.
90	446. Тургенєва – російський письменник (Район Красне)	Старої назви немає. Від вул.Володимирська до вул.Тарасова. Однобічна забудова.
91	452 Ушинського – російський вчений-педагог (Район Кічкарівка)	Перша назва - Марії Склодовської-Кюрі, з 1941 -го - Овочева, з 1961 р. - Ушинського. Бічна від вул. Шевченка
92	454 Федорова – командир партизан, генерал НКВД і секретар обкому Федоров Олексій Федорович (1901-1989) - парт. і держ. діяч, один із організаторів і керівників партизанського руху в Україна в роки Другої світової війни. Генерал-майор НКВС (1943) , активно боровся не лише проти німецьких окупантів, але й проти УПА. Помер у 1989 р. в Києві. Варто пам’ятати, що в молодості О. Федоров у складі Червоної армії воював у 1920–1921 рр. проти армії УНР. Двічі Герой Рад. Союзу (1942, 1944). Рекомендовано перейменувати Інститутом історії НАН.	Старої назви немає. Район Завокзальний. Вулиця, що виникла у 1980-х рр. у процесі розбудови Завокзального району на території колишнього танкодрому. Пролягає від вулиці Конякіна (між буд. 11 і 15а) до вулиці Кравчука (між буд 9 і 11). Паралельна з вулицею Гордіюк. Назву вулиця отримала в 1997 р.	Героїв-добровольців	Вулиця потребує декомунізації
93	462 Хакімова - військовий, рядовий ГРС, загинув при визволенні Волині (Район Центр)	Стара назва - Міщанська, Дольна Паралельна Глушець до вул.Кривий Вал. Із 1970 р. - узбека Хакімова, який загинув у бою з нацистами у с.Старий Чорторийськ і там похований.
94	464. Хотимська – етимологія невідома	Старі назви – Перша польова, Іванчицька Район Кічкарівки. Паралельна з Кічкарівською, з’єднується з нею проїздом.
95	467. Ціолковського – російський вчений космонавтик (Район Вишків)	Старої назви немає. Йде від вул. Героїв УПА до Авіаторів.
96	468. Чайковського – російський композитор світового рівня (Район Центр)	Перша назва - Петра Скарги (єзуїтський проповідник, публіцист), з 1941-го - Тобілевича, з 1944 - Чайковського. Пролягає від вул.Заповітна до вул.Короленка.	Тобілевича
97	470. Чекаліна – російський партизан (Район Гнідава)	Старої назви немає. Від вул.Потебні до вул.Даньшина.
98	471. Челюскіна – російський дослідник (Район Красне)	Старої назви немає. Від вул.Рєпіна до вул.Тарасова. Паралельна зі Степовою і Педагогічною.
99	474. Чернишевського – російський письменник	Старої назви немає. Район Кічкарівка. Довга вулиця – 2600 м, від вул. Ковельська до вул. Шевченка. Виникла у 60-х роках. Розташовані школа № 13, служба охорони здоров’я УМВС, пожежна частина.
100	475. Черняховського – російський генерал (Район Гнідава)	Об'єднала вулицю Радієву (Петра Могили) і Довгу. Від вул.Потебні. Має дві гілки. Розташований ліцей № 14.
101	477. Чехова – російський письменник (Район Центр)	Виникла у 1895 р. Перша назва - Познанська. Із 1941 р. - Клеванська. З 1952 р. - Чехова
102	481. Шишкіна – російський художник (Район Красне)	Від вул. Волинська до вул.Степова. Паралельна вул.Володимирська та Рєпіна.
103	486. Щепкіна – російський актор (Район Центр)	Перша назва - Торуньська. Із 1960 р. - Щепкіна. Бічна від вул.Коперника до р.Сапалаївка. Тупикова.
104	488. Щусєва – російський архітектор (Район Теремно)	Старої назви немає. Веде від вул.Мазепи 8 до пр.Відродження. Назву отримала в 1957 р.
105	489. Янки Купала – білоруський письменник, який писав в дусі радянського офіціозу (Район Кічкарівка)	Перша назва - Винокурна, потім Винярська Від вул.Ломоносова до вул. Шевченка (за обласною інфекційною лікарнею)
106	406 Станіславського - рос. режисер. (Район Гнідава)	Старої назви немає. Від вул.Львівська до вул.Боженка.
	492. Ярощука Юхим Ярощук – (1922-1972) - голова викопкому Волинської обласиої ради депутатів трудящих з 1952 р. по 1972 р. Народиєся а с. Сереховичі Старовижівського райану. У роки Другої Світової війни в тилу (у Башкирії) займався політико-виховною роботою, зокрема, був заступником політрука у стройбаті. Після війни навчався у Львівській партійній школі КП(б)У. Потім був назначений секретарем Рожищенського обкому КП(б)У, потому – очолював виконком Волинської обласної ради депутатів трудящих. Був депутатом Верховної Ради СРСР чотирьох скликань.	Попередні назви – Сільська, Яна Матейка Район Центральний. Внутрішньоквартальна вулиця, що відходить від вулиці Суворова за головним корпусом Волинського СНУ(між буд. 13, 15), пересікає річку Сапалаївку і виходить на вулицю біля меморіалу Вічної слави. Виникла ця вулиця на місці колишньої дороги, що вела до поміщицької садиби у село Волиця Підлуцька (Сапалаївська).	Сергія Тимошенка Громадські слухання відбулися	Вулиця потребує декомунізації На цій вулиці збереглися будинки 1930-х рр., які проектував видатний український архітектор і громадсько-політичний діяч Сергій Тимошенко. Був членом Центральної Ради УНР, у 1919–1920 рр. входив до складу уряду УНР (міністр шляхів), а у 1921 р. – приймав участь у Другому Зимовому поході армії УНР проти російсько-більшовицьких окупантів України. У 1930–1939 рр. жив у Луцьку, був головним архітектором для сільськогосподарського будівництва на Волині, діячем Волинського Українського об'єднання (з 1935 його голова і посол до польського Сейму, у 1938–1939 рр. – до Сенату), головою просвітницького православного Товариства ім. Петра Могили. У 1933 р. також був заступником голови Волинського громадського комітету допомоги голодуючим у Радянській Україні. Помер на еміграції в США у 1950 р.