стрічка

Резиденція Кенеберг у Смизі – відновлення історії та шлях об'єднання громади

15 Липня 2021, 21:07
Резиденція Кенеберг у Смизі – відновлення історії та шлях об'єднання громади 2837
Резиденція Кенеберг у Смизі – відновлення історії та шлях об'єднання громади

«Інколи до вас приходить ідея, і вам здається, що її легко втілити, але це не так. Адже перш ніж братися за реалізацію, варто все ретельно зважити і проаналізувати, мов інженер» (Башар Ундер).

Але є в мене такі ідеї, що живуть в голові роками, і ніяк не можу їх втілити в життя, бо вони дуже амбітні, і з голови вони мені не йдуть...

Тому залишу одну таку тут))

Отож, живу я в Смизі, яка 130 років тому називалася Кенеберг, а заснував її німецький граф Берг. Свій початок Смига бере в лісі, де німці збудували перший паровий тартак, деревообробний завод, власну вузькоколійку. Але час і людська байдужіть до нематеріальної спадщини практично стерли сліди волинських німців, поляків і чехів із землі та з пам'яті місцевих жителів.

Одного разу мені спало на думку ідея створити в Смизі резиденцію Кенеберг — відкриту студію для вивчення мультикультурної спадщини етнічних груп, що проживали на території Смизької громади, щоб саме в пошуках спільного минулого ми змогли сформувати спільну ідентичність та спільне бачення майбутнього.

В нас є багате історичне минуле, яке губиться з роками, бо в школах не вивчають і не досліджують місцевої історії, відсутні гуртки, які б системно працювали. Важливо знайти в цій нематеріальній спадщині те, що може об'єднати різні села, які тепер є однією громадою, але розділені ментально і не взаємодіють між собою. А це впливає на роботу комунальних закладів, та й розвиток території вцілому. Саме історія може дати нам базу для дієвої стратегії, адже у 19 столітті ці села мали спільне минуле, яке з роками забуте.

Бібліотеки Смизької громади збирали історичні факти про події на теренах своїх сіл, у 2019 році я й сама впорядкувала невеликий методичний посібник про історію Смиги, матеріали було доволі важко знайти, бо бракує людей, які б збирали цінну інформацію, спогади старожилів, старовинні рецепти, літературну спадщину. Я звернулася до історика Михайла Костюка з м. Луцьк, який спеціалізується на вивченні історії колоній волинських німців з проханням про допомогу, але він надіслав мені лише два абзаци зі своєї книги та порадив збирати команду для досліджень і роботи з архівами.

Я вважаю, що даний проєкт допоможе знайти власну ідентичність місцевим жителям та підвищити імідж громади, яка хоче зберегти культурну спадщину і використовувати її для розвитку території і людей.

У 2020 році наша організація провела опитування представників 14 сіл Смизької громади щодо того чи вважають вони себе жителями об'єднаної громади, проте результати цього невеликого дослідження показали, що люди найчастіше ідентифікують себе із своїм селом, але не відчувають приналежності до територіальної громади. Опитування наштовхнуло подивитися на цей феномен глибше, адже з 2016 року і до сьогодні відчувається соціальна напруга, зневіра до дій місцевої влади, протести проти реформ та нововведень. 

Опитування підштовхнуло нас до пошуку рішення та пошуку того місця, де можна було б шукати спільне для людей з різних сіл громади. Таким місцем, як ми припускаємо, може бути резиденція Кенеберг. Тут можна буде проводити уроки історії на свіжому повітрі, екскурсії для туристів, зустрічі і діалоги.  Дослідження минулого дозволить вибудувати довіру та залучити до спільної розмови жителів 14 населених пунктів Смизької громади, серед яких будуть представники різних поколінь та різних сфер діяльності. Важливо навчитися будувати діалог і шукати спільні культурні традиції, що можуть об'єднати людей.

Ми вважаємо, що цей простір несе не лише історико-культурне значення, а й матиме позитивний вплив на місцевий бюджет. Для цього потрібно вивчати закордонний досвід. Найуспішнішими прикладами впливу проєктів відновлення культурної спадщини на місцеву економіку є японські та китайські кейси, коли відновлення пам’ятки чи простору навколо неї ставало поштовхом для активного економічного розвитку районів, кварталів та цілих населених пунктів.  

Ми зараз спостерігаємо, як випускники місцевих шкіл виїжджають у великі міста на навчання, а повертатися не планують, оскільки не бачать своєї цінності та перспективи розвитку у Смизькій громаді. Історична спадщина може стати поштовхом для розвитку  підприємництва (гастротуризм, подієвий туризм, зелений туризм) і формування локальних продуктів,  що дозволить місцевим жителям відкривати власну справу і таким чином знайти своє місце в рідному селі.

Звичайно, у цій ідеї є багато ризиків, а ще вона трудомістка, тривала в часі і потребує гарної команди для реалізації, але я мрію, що задум вдасться втілити в життя, але для цього прийдеться добряче попрацювати.

«Найбільший ризик — це взагалі не ризикувати...  У світі, що стрімко змінюється, єдина стратегія, приречена на поразку, — це уникання ризиків» (Марк Цукерберг).

А як ви гадаєте — ідея реальна чи в Смизі не спрацює?))

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024