Ми не збираємося стишувати голос
2547 
Посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова побувала з візитом на Волині і мала зустріч з журналістами та громадськістю, під час якої мала честь виступити і я від імені редакції Району.
Для нашої команд це була нагода сказати вголос те, що важливо для всіх нас – про роботу незалежних медіа в регіонах, про партнерство з ЄС і про ціну, яку іноді доводиться платити за чесну журналістику.
Ділюся з вами текстом свого виступу.
«Вельмишановна пані Катаріно, рада вітати вас у Луцьку! Адже саме у нашому місті вперше пролунала ідея об'єднаної Європи — ще 600 років тому, на з'їзді європейських монархів.
Сьогодні я згадала вашу промову на форумі, присвяченому медіаграмотності українців у Києві — рівно два роки тому.
Тоді ви розповідали про те, як росіяни створили копію сайт Делегації ЄС в Україні і розмістили там фейк про депортацію всіх українців з ЄС. Цю дезінформацію виявила і спростувала саме наша редакція.
Ваша увага до нашої роботи тоді нас дуже надихнула — адже журналісти частіше мають справу з хейтом або ігнором.
Вкрай рідко нашу працю справді помічають, цінують, враховують при ухваленні рішень на різних рівнях.
Ми докладаємо багато зусиль, щоб голос незалежних місцевих журналістів був гучним — але усвідомлюємо, що цього недостатньо. Інфраструктура незалежних локальних медіа в Україні крихка, а їй протистоїть велетенська російська індустрія брехні.
Однак ніхто з нас не здається і не збирається опускати руки чи стишувати голос — хоча це й нелегко. Ми шукаємо партнерів по всьому світу, але найчастіше дружнє плече нам підставляє Європейський Союз.
Хочу подякувати — у вашій особі — Європейському Союзу за те, що завжди ставав опорою для нашої редакції у критичні моменти.
Вперше ми відчули, що не самі, у 2022 році — коли реалізували спільний проєкт із Представництвом ЄС з протидії російській пропаганді під назвою Брехунець. Ідея народилася у тісній співпраці з Відділом преси Делегації ЄС в Україні та особисто з Сергієм Гриценком.
Ця плідна співпраця триває досі — наше медіа входить до мережі з 12 факт-чекерів, які моніторять антиєвропейські маніпуляції в регіоні. Дякуємо.
Також тричі проводили міжнародний West Media Forum у Луцьку у партнерстві з Делегацією і ця подія мала значний вплив на розвиток української регіональної журналістики. Сподіваємося, що форум відбудеться і цього року.
Вдруге ЄС підставив плече нашій редакції у 2025 році — нас підтримав Європейський фонд за демократію (EED) Саме ця допомога дозволила зберегти редакцію у той непростий рік. Без цього фінансування мережі «Район» сьогодні могло б не існувати взагалі.
А це критично. Сьогодні наша мережа — це понад 60 гіперлокальних сайтів, які роблять громади видимими. За 11 років роботи ми створили потужну інфраструктуру інформування українців у 9 областях.
За 2025 рік наші сайти відвідало 13 мільйонів читачів, а охоплення в соціальних мережах перевищило 250 мільйонів користувачів. Це значні результати — досягнуті з досить скромними ресурсами.
Закриття навіть одного маленького сайту нашої мережі — це велика втрата для української демократії, для боротьби за незалежність. Бо де нема голосу українських журналістів, там швидко з'являються російські.
Тому ми постійно розвиваємо цифрову інфраструктуру: кошти ЄС спрямовані на технічне оновлення сайтів, запровадження штучного інтелекту, розвиток соціальних мереж і бізнес-моделі.
І хоч наші зусилля значні – їх усе одно недостатньо. Дозволю собі сказати від імені колег: нам потрібно позбуватися у донорській політиці принципу розподілу коштів з пріоритетом на прифронтові території.
Безперечно, там ситуація критична. Але Росія напала не на 9 областей — вона напала на всю Україну. Економічні наслідки війни відчутні по всій країні, але донорські організації схильні вважати, що західні області мають здоровий ринок.
Дозволю собі заявити: медіаринок не працює — він виживає. В таких умовах ми починаємо відкочуватися назад. Свій вплив повертають медіа, що працюють за кошти політиків — і рідко роблять це добросовісно. Цей симптом не можна ігнорувати.
Символічно, що наша зустріч відбувається напередодні Всесвітнього дня свободи преси, який відзначають 3 травня. Використаю цю нагоду, щоб нагадати про депортацію наших журналістів з Польщі — вони висвітлювали торгівлю Росії та ЄС зерном і скрапленим газом навесні 2024 року.
Ми раді, що ця тема прозвучала гучно і нас почули — хоча ми маленька регіональна редакція з Луцька. З 25 квітня цього року Європейський Союз заборонив закупівлю російського СПГ на спотовому ринку. Ми пишаємося, що зробили свій професійний внесок.
Щоправда, це коштувало нашим журналістам Олександру Пілюку та Юрію Конкевичу заборони в'їзду до країн Шенгенської зони на п'ять років. Уже два роки ми перебуваємо в судовому процесі з Республікою Польща і готуємося до позову в Європейський суд з прав людини.
Попри все — ми віримо у справедливість і можливість її відстояти. Для нашої редакції це справа честі і гідності.
Адже саме за це ми боремося з моменту, коли українці вийшли на Майдан у 2013 році. Вірю, що всі наші професійні проблеми вдасться подолати, Росію — переможемо, і Україна повернеться в Європу.
